Досліджено ефект непрецесійного руху рівнодення за вашингтонськими та грінвіцькими меридіанними спостереженнями Сонця 1925 - 1982 рр. Отримано та проаналізовано оцінки різниць положень нуль-пунктів, непрецесійного руху рівнодення, кутів взаємної орієнтації систем координат, елементів орбіти Землі. Зроблено висновки про реальність ефекту непрецесійного руху рівнодення та про прийняття завищеної приблизно удвічі величини ефекту в FK5. Доведено, що на оцінки ефекту впливають методики дослідження, неточність прийнятої сталої процесії, а також відмінності шкал UT2 і динамічної "шкали часу Брауера". Вперше виявлено залежності величини ефекту непрецесійного руху рівнодення від середньодобових рухів планет та від розмірів їх орбіт. Доведено кращу збіжність та більш високу точність оцінок невідомих під час використання геометричного підходу щодо розв'язку задачі про узгодження каталожної та динамічної систем координат. Обгрунтовано, що приведення координат зір каталогу до динамічних нуль-пунктів має здійснюватись із урахуванням взаємного нахилу каталожного та динамічного екваторів систем.

  Скачати повний текст