Визначено, що в професійній діяльності лікарів когнітивний дисонанс має прояв як складне системне явище, амбівалентне за власною природою, а саме, може переживатися як самодіагностика системи, яка виявляє нові параметри розвитку та готовність до нього, і як оцінка деструкції системи, що не може втримати власну цілісність завдяки впливу чинників, які блокують можливість саморозвитку та самореалізації. Виявлено, що залежно від задіяних копінг-стратегій, уможливлюється формування "успішних" і "неуспішних" патернів поведінки фахівця, що відповідно має позитивні наслідки. Доведено, що копінг-стратегії здійснюють значний вплив на вихід із когнітивного дисонансу, проте неадаптивні копінг-стратегії є проявами когнітивного дисонансу, а адаптивні сприяють стресостійкості даних груп лікарів. Визначено, що ціннісне ставлення до життя, професійної діяльності, цілеспрямовані профілактичні та корекційні заходи сприяють формуванню "успішних" копінг-стратегій лікарів, підвищенню стресостійкості та мотивації щодо професійної самореалізації.

  Скачати повний текст