Установлено наявність різних показників концентрації водневих іонів сечі в ураженій нефролітіазом та "здоровій" нирках одного хворого, що зумовлює виникнення каменів різного мінерального складу та має вирішальне значення для визначення виду сечокам'яної хвороби (СКХ). З'ясовано вплив цитратної терапії на рівень ендогенних цитратів сечі та стан факторів ризику у хворих на щавлевокислий нефролітіаз. Установлено динаміку екскреції цитрату під час проведення курсів цитратної терапії різної тривалості та після закінчення вживання препарату. Науково обгрунтовано тривалість курсів цитратної терапії залежно від методу звільнення верхніх сечових шляхів від конкрементів. Доведено ефективність застосування цитратів в індивідуальних схемах метафілактики щавлевокислого нефролітіазу у порівнянні з традиційними методами профлактики рецидивного каменеутворення. Розроблено та науково обгрунтовано вдосконалену методику метафілактики щавлевокислого нефролітіазу з використанням препарату Блемарен.

  Скачати повний текст