Встановлено, що за складом поліамінів і клітинних жирних кислот і особливостями метаболізму K. planticola, K. terrigena і K. oxytoca більш близькі, ніж K. pneumoniae subsp. rhinoscleromatis і K. pneumoniae subsp. ozaenae, до K. pneumoniae subsp. pneumoniae. Наведені дані свідчать не на користь включення K. rhinoscleromatis і K. ozaenae у вид K. pneumoniae як підвидів. Суттєві відмінності у складі жирних кислот ліпополісахаридів K. pneumoniae subsp. pneumoniae, з одного боку, і K. planticola, K. terrigena і K. oxytoca, з іншого, підтверджують наявність певної філогенетичної відстані між ними і обгрунтовують виділення сапрофітних клебсієл в окремі види. У сапрофітних клебсієл виявлено антилізоцимну активність і ентомопатогенні властивості. Досліджено ряд аспектів стимулюючої дії клебсієл на ріст і розвиток корисних рослин. Встановлено присутність у штамів всіх видів клебсієл антигенів мімікрії (споріднених з еритроцитами людини) та їх втрату за умов вирощування у тканинах рослин. Одержані дані доповнюють уявлення про механізм адаптації клебсієл до екологічних ніш та їх пластичність як патогенів і асоціантів.

  Скачати повний текст