Обгрунтовано суть поняття репрезентації знань як міждисциплінарний концепт конструктивно-реалістичного осмислення формування та структуризації освітнього простору знань суспільства. Розроблено концепцію освітньої культурної епістемології з метою зняття конфронтації поліморфізму знань з необхідністю обмеження обсягів трансляції освітнього знання. Наведено адекватну сучасним викликам технологічності єдності світу голографічну модель репрезентації знань в освіті як регуляцію відношень суб'єкта зі світом, універсумом знань і полем комунікації. Розглянуто модель компетентності як форми використання часу та компетентнісну стратегію репрезентації знань та її альтернативи на підставі понять майстерності, культури, технологій і метапрограм як універсальних форм життєдіяльності. Визначено концептуальні засади розвантаження змісту освіти та роль курикулуму як репрезентації знань. Установлено доповнювальність картезіанської та некартезіанської парадигм освіти. Запропоновано переосмислення концептів "модель", "політика", "філософія", "стратегія" освіти згідно з принципами мінімізації знань і ексцентричної стратегії в освіті як навчання свободи знання.

  Скачати повний текст