Продемонстровано, що нанодисперсний порошок пірогенного SiO2 може бути використаний в якості високодисперсної твердотільної матриці для піролітичного синтезу люмінесцентних нанорозмірних вуглецевих преципітатів із керованим спектром випромінювання (з ближньої УФ до видимої області спектру). Встановлено, що хемо-термічна обробка високодисперсного порошку пірогенного SiO2 із використанням фенілтриметоксисилану в якості вуглецевого прекурсору призводить до формування вуглецевих нанопреципітатів (наноточок), диспергованих у вищезазначеному порошку, та виникненню смуг випромінювання в УФ та видимій областях спектру. Висунуто припущення, що під час термічного відпалу відбувається реконструкція приєднаних кремнійорганічних сполук, яку можна розглядати як комбінацію (1) утворення поліциклічних молекулярно-подібних вуглецевих кластерів та (2) агрегації вуглецю в аморфну структуру. Запропоновано пояснення, що випромінювання композитів SiO2:С пов'язано з поліциклічними вуглецевими молекулами/кластерами, їх ексимерами та агрегатами. Продемонстровано практичний потенціал нового нанокомпозитного матеріалу в якості люмінофору для джерел штучного білого світла, а також для синтезу люмінесцентних наноміток, які можуть бути використані для візуалізації біологічних об'єктів субклітинного розміру.^UIt was demonstrated that nanodispersed fumed SiO2 powder can be used as a highly dispersed solid-state matrix for the pyrolytic synthesis of carbon nanoscale luminescent precipitates with a tunable emission spectrum (from the near UV to the visible spectral region). It was found that chemo-thermal treatment of a highly dispersed fumed SiO2 powder using phenyltrimethoxysilane as a carbon precursor leads to the formation of carbon nanoprecipitates (nanodots) dispersed in the aforementioned powder and the appearance of emission bands in the UV and visible spectral regions. It was suggested that during thermal annealing the reconstruction of organosilicon compounds attached to the surface of SiO2 particles occurs, which can be considered as a combination of (1) the formation of polycyclic molecular-like carbon clusters and (2) carbon aggregation into an amorphous structure. It was assumed that radiation of SiO2:C composites in the UV and visible spectral regions is associated with polycyclic carbon molecules/clusters, their excimers and aggregates. The practical potential of the new nanocomposite material as a phosphor for artificial white light sources, as well as for the synthesis of luminescent nanolabels that can be used to visualize biological objects at the subcellular level, was demonstrated.