Виявлено типологічну спорідненість психологічних і світоглядних витоків авторського міфотворення Г. Мелвілла та Ф. Достоєвського. Доведено, що заперечення обома митцями панівної у XIX ст. логоцентричної парадигми обумовило створення в романах "Мобі Дік" і "Злочин і кара" децентрованих та інтерсуб'єктивних авторських міфів. Визначено принципову спільність авторських міфів у семантичному та змістовому аспектах, яка полягає у відображенні в них уявлень про одвічну неподільність і незлиття добра й зла у світі та людській душі. Описано типологічну подібність художньої онтології децентрованих, інтерсуб'єктних авторських міфів у романах "Мобі Дік" і "Злочин і кара". Доведено, що їх художнє буття обумовлено єднанням суперчливих ідей і мотивів за умови внутрішнього нескінченного діалогу (у бахтінському розумінні діалогічного буття ідей) або "невирішувальної антиномії" (за термінологією Ж. Дерріди). Розкрито типологічну подібність зумовленості авторськими міфами таких компонентів міфопоетики романів "Мобі Дік" і "Злочин і кара", як родова сутність, хронотоп і стратегії тексту.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-політичний аналіз категорії влади громадянського суспільства з метою обгунтування її змісту як цілісної самодостатньої системи та підсистеми у соціальній структурі країни, відкритої для необмеженого обміну з навколишнім середовищем речовиною, енергією та інформацією, здатної до самовідтворення та необмежного розвитку у часі та просторі. Досліджено генезис, природу, сутність, форми, види, різновиди та особливості недержавної влади. Виявлено, що специфіка явища полягає у підкоренні одного суб'єкта громадянського суспільства іншому за принципом "суб'єкт - суб'єктних" відносин, лежить в горизонтальній площині, обумовлюється індивідуалістичним принципом і приватними інтерсами, характеризується несиловими засобами досягнення мети, основою яких є механізм угод між рівними агентами ринкових відносин та інститут свідків. Проаналізовано морфологічний аспект системи недержавної влади, визначено її функціональні можливості, показано роль і місце у процесі саморегуляції соціального устрою країни. Досліджено актуальні проблеми становлення влади громадянського суспільства за умов української політичної реальності. З'ясовано, що провідним фактором самореалізації влади громадянського суспільства в Україні за сучасних умов є архетипна саморегуляція, оскільки нормативний рівень (держава) ще тільки формується, а розвиток громадянського суспільства обтяжений процесом глобалізації, що втягує його у принципово інший алгоритм еволюції соціального світу з пріоритетним значенням цілеспрямованої державної політики, та потужною неформальною владою негромадянського суспільства.

  Скачати повний текст