Обгрунтовано теоретичні, методологічні, науково-методичні та організаційно-практичні засади формування соціальної статистики як інформаційно-аналітичної бази управління соціальними процесами. Визначено комплекс програмно-методологічних питань соціального моніторингу як інструменту підтримки управлінських рішень. Доведено доцільність застосування інтегральних оцінок у соціальному моніторингу на прикладі використання індексів регіонального людського розвитку. Адаптовано систему соціальних індикаторів "контекст - статус - реакція" для оцінки дієвості соціальної політики в країні і здійснення порівняльного аналізу соціального становища населення різних країн. Розроблено програмно-методологічні положення обстежень стану соціально-економічної захищеності населення відповідно до Концепції соціально-економічної захищеності Міжнародної організації праці (МОП), яку адаптовано до національних умов. Здійснено комплексне статистичне оцінювання стану та тенденцій соціально-економічної захищеності населення України. Визначено концептуальні засади, цілі та аналітичні можливості допоміжних соціальних рахунків, розглянуто особливості їх побудови в Україні. Встановлено інформаційну потужність допоміжних соціальних рахунків у процесі визначення стратегічних цілей соціальної політики (на прикладі рахунку охорони здоров'я).

  Скачати повний текст