Наведено результати дослідження 153 хворих зі 164 кістами щитовидної залози (КЩЗ). Описано ехосеміотику кіст різних типів з урахуванням їх етіології та цитологічних особливостей. Розглянуто можливості кольорового доплерівського картування для диференційної діагностики кіст з патологією судин, з'ясування типу кіст, контролю пункційного втручання, вибору оптимального способу лікування та визначення прогнозу. Розглянуто підходи до проведення тонкоголкової аспіраційної біопсії кіст, вибору безпечного акустичного вікна та оптимальної траєкторії пункційного каналу, а також найбільш інформативної ділянки для біопсії залежно від розташування та структурних особливостей кіст. На підставі даних ультразвукового дослідження, візуального та цитологічного аналізу матеріалу, одержаного методом тонкоголкової аспірації, запропоновано виділити 4 групи КЩЗ: істинні (ті, що мають епітеліальну вистілку) з серозним та колоїдним вмістом, псевдокісти - геморагічні (що утворюються як наслідок крововиливу в паренхіму залози) та порожнини кістозно-трансформованих вузлів. Наведено способи лікування КЩЗ - аспірація вмісту, одно- та двохетапне етанолове склерозування, лазерна фотокоагуляція кістозної стінки, розроблено критерії їх вибору на основі типу та локалізації кісти. Оцінено ефективність даних способів лікування для кіст різного походження. Описано УЗ-прояви змін, що виникають на місці кістозної порожнини після проведеного лікування. Визначено можливі ускладнення та засоби їх профілактики.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності діагностики, прогнозування та моніторингу перебігу хронічного гепатиту (ХГ) розроблено та впроваджено комплекс безпечних ехоконтрольованих черезшкірних пункційних втручань. Підвищено діагностичну інформативність ультразвукового дослідження УЗД ХГ (точність на 25,4 %) за рахунок введення нового ехосимптому - ехостигми. Розроблено концепцію обов'язкової для ХГ черезшкірної пункційної біопсії печінки, виконаної голкою-трепаном через безпечне акустичне вікно зі стандартизованої зони під безперервним УЗ-контролем з допплерографією, із застосуванням оригінальних прийомів покращання візуалізації голки та заходів виявлення, профілактики та купірування ускладнень, з наступним гістологічним аналізом біоптату за напівкількісною шкалою, з включенням оцінювання дисплазії гепатоцитів як прогностичного фактора розвитку гепатоцелюлярного раку. Скорочено протипоказання до біопсії печінки, розроблено способи її виконання у групах ризику. Обгрунтовано необхідність стандартизації зон біопсії печінки, обрано оптимальні для цього ділянки. Виявлено, що впровадження нових методик ехоконтрольованих черезшкірних пункційних втручань сприяє достовірному зниженню кількості ускладнень і підвищенню інформативності біопсії печінки на 16,7 % у пацієнтів, хворих на ХГ.

  Скачати повний текст