Дослідження гносеологічних й онтологічних засад розвитку аутсорсингу дозволило розкрити зміст даної категорії як складової управлінської стратегії товаровиробника, що базується на принципі поділу праці, організована у вигляді стійкого бізнес-процесу, спрямована на підвищення ефективності та зниження витрат і передбачає передачу робіт й послуг сторонньому виконавцю. Принциповою відмінністю від інших форм контрактної взаємодії є гарантування відповідальності аутсорсера за виконання робіт і послуг, а також наявність і регламентування постійної або довгострокової основи подібної співпраці.^UThe research of epistemological and ontological principles of outsourcing revealed the content of this category as part of the management strategy of the commodity producer, based on the concept of division of labour, organized as a sustainable business process, aimed at increasing efficiency and reducing costs and involving the transfer of works and services to a third party. A fundamental difference from other forms of contractual interaction is to guarantee the responsibility of the outsourcer for the performance of works and services, as well as the availability and regulation of a permanent or long-term basis for such cooperation.