Досліджено формування сукупних доходів населення як регіонально обумовлений процес, визначено домінантні чинники впливу та напрями їх дії. Проведено класифікацію основних функцій доходів населення в регіональному економічному просторі з виділенням таких, як функція капіталізації, інвестиційна, мотиваційна, стимулювальна, соціалізації, захисна. Визначено соціально-економічну сутність і структуру даного механізму, його основні інструменти. Розроблено методологічні та методичні засади комплексної оцінки даного механізму з визначенням алгоритму та системи оцінних індикаторів. Виявлено новітні тенденції трансформаційних змін щодо формування сукупних доходів населення регіонів України й економічного механізму їх забезпечення. Проведено комплексну оцінку міжрегіональної диференціації сукупних доходів населення та їх асиметрії. Досліджено специфіку сучасного механізму трансформації доходів населення в інвестиційний ресурс регіону. Розроблено концептуальні засади вдосконалення даного економічного механізму з визначенням його пріоритетних завдань та цілей. Обгрунтовано науково-методичні засади регіональної політики доходів населення, а також стратегічні напрями її активізації. Запропоновано економічно доцільні типи механізму формування доходів населення на перспективу, диференційовані по регіонах України. Розроблено моделі стратегії диверсифікації джерел надходження доходів населення регіонів з урахуванням можливих траєкторій їх соціально-економічного розвитку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність звернення до витоків цивільного процесу - римському праву - і здійснення наукового аналізу з позиції рецепції інституту судового представництва під час розгляду спорів публічно-правового характеру у римському праві, що базується на спільних принципово важливих засадах обох форм судових процесів - цивільного та адміністративного. Процесуальне представництво у судовому адміністративному процесі розглянуто як: сукупність відносин, процесуальна діяльність певних категорій осіб щодо представництва, інститут адміністративного судочинства. Представництво у судовому адміністративному процесі визначено як сукупність адміністративних процесуальних правовідносин, в яких одна сторона зобов'язана або має право вчиняти юридично значимі процесуальні дії від імені іншої особи, охоронювані законом інтереси якої вона представляє, або на захист прав, свобод та інтересів якої діє у адміністративних судах. Суб'єктом представництва названо індивідуалізовану фізичну особу, яка породжує адміністративні процесуальні правовідносини з приводу представництва у судовому адміністративному процесі й у межах яких вона виступає як їх реальний їх учасник. Специфіка судового адміністративного процесу впливає на міру та ступінь використання у процесі суб'єктів, що здійснюють добровільне чи законне представництво.

  Скачати повний текст