Скачати повний текст

Розв'язано задачі параметричного та непараметричного оцінювання для характеристик частково спостережуваних марковських систем. Розроблено рекурентні алгоритми оптимального оцінювання для моментів попадання марковського процесу у фіксований стан і кількості таких попадань за час спостережень. Для випадку, коли закон розподілу процесу залежить від невідомих параметрів, побудовано ітераційну процедуру знаходження оцінок типу марковської правдоподібності. Запропоновано нову постановку статистичної задачі оцінювання та різні підходи до її розв'язання у випадку, коли спостереження є неповними та деформуються функціями, залежними від невідомих параметрів. Досліджено умови існування та властивості отриманих оцінок.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено вплив різних прийомів організації навчального матеріалу, зокрема, засобів моделювання математичних задач на процес засвоєння підлітками основних понять з математики та розвиток у них творчого математичного мислення. Експериментально підтверджено психологічні моделі структури діяльностей, спрямовані на засвоєння математичних понять і моделювання математичних задач під час їх розв'язання. Розроблено й апробовано діагностичні методики, спрямовані на виявлення рівнів засвоєння школярами математичних понять, визначення ефективності діяльності засвоєння математичних понять і діяльності моделювання математичних задач; психологічно обгрунтовано прийоми, які сприяють підвищенню рівня засвоєння підлітками математичних понять.

  Скачати повний текст

Вперше виокремлено критерії, рівні та показники духовності особистості студента. Запропоновано модель духовної особистості в юнацькому віці, розроблено й апробовано програму духовного становлення особистості студента. Встановлено залежність і взаємовплив між рівнем розвитку духовності і такими характеристиками особистості, як інтелект, емпатія, релігійність, релігійні установки. Досліджено процесуальний аспект духовного становлення особистості в контексті проблематики вдосконалення її в період юності. Зазначено, що духовне становлення особистості передбачає розвиток здатності людини створювати та послідовно втілювати в життя власну програму вдосконалення. Проведено кореляційний аналіз одержаних результатів з метою встановлення взаємозв'язків між досліджуваними характеристиками.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано вибір комплексу моделей об'єктів із запізненням, систем регулювання такими об'єктами та їх вхідних дій. Вибрано моделі, характерні для технологічних процесів у зернопереробній та харчовій промисловості та орієнтовані на застосування у методиці типової статистичної ідентифікації (МТСІ). Це поширило область застосування МТСІ та дозволило розробити ефективні алгоритми ідентифікації для об'єктів із запізненням й інтенсивними неконтрольованими збуреннями, що знаходяться у розімкненому контурі регулювання. З використанням розширеної МТСІ та поетапної процедури ідентифікації об'єкта в розімкненому контурі для систем гарантованого керування розроблено алгоритм адаптації (самоналаштування) регулятора. Здійснено його програмну реалізацію, що забезпечує розв'язання задачі в режимі реального часу. Розроблені алгоритми ідентифікації та адапатації застосовано під час створення економічно ефективної САУ прес-регулятором. Систему побудовано на принципах гарантованого керування, яка передбачає адаптацію параметрів регулятора струму навантаження головного привідного електродвигуна та оптимізацію температурного режиму гідротермічної обробки за максимумом продуктивності.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-динамічні особливості розвитку Я-концепції молодшого школяра. Визначено сенситивні періоди структурних компонентів даної концепції відповідно до вікових особливостей, розробці програми її розвитку та особливостей реалізації. Експериментально вивчено зв'язок між рівнем сформованості когнітивних новоутворень молодшого шкільного віку, суб'єктивністю навчання та особливостями Я-концепції молодших шолярів. Досліджено вікові особливості встановлення структурних взаємопов'язаних компонентів Я-концепції, а саме: когнітивного, емоційного та поведінково-мотиваційного. На підставі одержаних емпіричних даних побудовано модель новоутворень Я-концепції молодших школярів, розроблено та реалізовано програму її розвитку. З'ясовано, що завдяки впровадженню програми розвитку у досліджених дітей відбулась стабілізація самооцінки, зросла амбівалентність, що є проявом формування "Я ідеального" та важливим нововутворенням даного віку, а також зменшились прояви негативної Я-концепції та знизився рівень тривожності. Установлено вплив програми на розвиток певних компонентів Я-концепції, які перебували у сенситивному періоді розвитку відповідно до віку дітей.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено узагальнення результатів проведеного теоретичного аналізу та експериментального дослідження умов розвитку емоційного інтелекту у студентів ІТ-спеціальностей, описано його структурно-процесуальні компоненти, встановлено зв'язок між емоційним інтелектом та соціально-психологічною адаптацією і емоційним вигоранням, розроблено та апробовано програму розвитку емоційного інтелекту для студентів ІТ-спеціальностей.Запропоновано власну теоретичну модель структурно-змістових компонентів та процесів емоційного інтелекту. До структурно-змістовних компонентів належать: емоційний, когнітивний та поведінковий; процеси, які лежать в основі емоційного інтелекту – усвідомлення та саморегуляція.Для розвитку і формування професійної свідомості емоційний інтелект має ключове значення, оскільки дослідницька діяльність у професійній сфері, поєднана з емоційними переживаннями результатів цієї діяльності, є основою професійної рефлексії та самоаналізу. Емоційний інтелект виступає регулятором емоцій і розуму, дає можливість відчути відповідальність за своє життя і свої рішення, усвідомити власні потреби та мотиви поведінки. Корегуюча функція емоційного інтелекту розширює можливості вибору стратегій в житті та стилів у професійній діяльності, включаючи до поняття вибору і зміну чи повну відмову від попередніх рішень.Особи, які обирають своє навчання та діяльність в ІТ-сфері, мають певні особливості емоційної сфери, наприклад, поєднання високого рівня абстрактного мислення з емоційною холодністю та потребою в раціоналізації, що дозволяє створювати ідеально-логічні алгоритми. Крім цього, професія ставить свої вимоги до властивостей особистості (в тому числі і емоційних) через умови організації праці та специфіки робочих вимог. На даний момент виявлена розбіжність в тому, що навчання відбувається з акцентом на розвитку когнітивної сфери, тобто інтелектуальних здібностей та пошукової активності. В той час, як діяльність організована за командним типом, тобто змушує до соціальної взаємодії, емоційної та комунікативної компетентності. Емоційний інтелект може виступати одним із засобів, які усувають цю розбіжність і допомагають в організації адаптації особистості до професійної діяльності в ІТ-сфері. Сформовано систему психолого-педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту. Ця система включає психологічний блок умов: психологічні тренінги, воркшопи, психотерапевтичні тематичні групи та індивідуальне психологічне консультування (чи психотерапія). Другою складовою системи є психолого-педагогічний блок умов: бесіди, просвітницькі лекції, практичні чи науково-практичні конференції, тематична позанавчальна активність.Перевірка ефективності розробленої програми показала її позитивний вплив на розвиток компонентів емоційного інтелекту у студентів ІТ-спеціальностей: констатовано позитивну динаміку у всіх структурно-змістовних компонентах емоційного інтелекту. Запропоновано рекомендації для психологів та психологічних служб ЗВО щодо впровадження програми розвитку емоційного інтелекту чи окремих її елементів в роботу з посилення окреслених умов з врахуванням специфіки студентів ІТ-спеціальностей. Аргументовано ефективність залучення до такої програми психологів із досвідом роботи у сфері інформаційних технологій. Інформація від таких спеціалістів сприймається як більш достовірна і це може сприяти зростанню ефективності на всіх етапах цього процесу.^UThe thesis summarizes the results of the theoretical analysis and experimental study of the conditions for the development of emotional intelligence of IT students, describes its structural and procedural components, and establishes the relationship between emotional intelligence and socio-psychological adaptation and emotional burnout. In the thesis an emotional intelligence development program for IT students is established and tested. The own theoretical model of structural-substantive components and processes of emotional intelligence is proposed. The structural and substantive components are: emotional, cognitive and behavioral; processes that underlie emotional intelligence are: awareness and self-regulation.Emotional intelligence is of key importance for the development and formation of professional consciousness, because professional research activities coupled with emotional experiences of the results of these activities are the basis of professional reflection and introspection. Emotional intelligence acts as a regulator of emotions and mind, gives the opportunity to feel responsible for one's life and decisions, to understand one's own needs and motivations. The corrective function of emotional intelligence expands the choices of life strategies and professional styles (including changing or completely abandoning previous decisions).Individuals who choose their education and activities in the IT field have certain emotional features. In addition, the profession makes demands on personal characteristics (including emotional ones) through the organization of work and the specificity of working requirements. To date, there is a discrepancy in the way that learning is done with an emphasis on cognitive development, that is, intellectual ability and search activity. While activities are organized in a command-type manner, that is, lead to social interaction, emotional and communicative competence. Emotional intelligence can be one of the mechanisms that bridge this gap and help to organize the adaptation of individuals to professional IT activities. The presented program of empirical research on emotional intelligence in students of IT specialties included three stages: preparatory, which carried out planning, selection and testing of methods, search for subjects; the main stage, which involved determining the indicators of the components of emotional intelligence: cognitive, emotional (affective) and behavioral.A system of psychological and pedagogical conditions for the development of emotional intelligence has been formed, which includes on the one hand a psychological block of conditions: psychological trainings, workshops, psychotherapeutic thematic groups and individual psychological counseling (or psychotherapy); on the other - a psychological and pedagogical block of conditions: conversations, educational lectures, practical or scientific-practical conferences, thematic extracurricular activities.Checking the effectiveness of the developed program showed its positive impact on the development of the components of emotional intelligence in students of IT specialties: positive dynamics were noted in all structural and content components of emotional intelligence.Recommendations are offered for psychologists and psychological services of higher education institutions to implement the emotional intelligence development program or its individual elements into the work to intensification the outlined conditions, taking into account the specifics of students of IT specialties. The effectiveness of involving psychologists with information technology experience in such a program is substantiated. Information from such professionals was perceived as more reliable and this could enhance efficiency at all stages of the process.