Досліджено західноукраїнські процесійні ікони XVII - XIX ст. як оригінальне малодосліджене явище українського мистецтва. На основі комплексного аналізу з'ясовано генезу даної типологічної групи ікон, встановлено найдавніші процесійні ікони. Прослідковано суспільно-культурний контекст використання зазначених ікон у XVII - XVIII ст., а також зміну функціонального призначення. Проведено типологічний поділ процесійних ікон за зображеннями лицевої та зворотньої сторін. Виділено основні іконографічні сюжети та проаналізовано найхарактерніші, враховуючи специфіку позаіконостасних зображень. Акцентовано увагу на художніх особливостях даних ікон: стилістиці малярства та відображенні історичних мистецьких стилів у зображеннях, тенденціях, характері та формах декору.

  Скачати повний текст