Проведено клініко-теоретичне обгрунтування та запропоновано нове розв'язання найважливішої проблеми гінекологічної ендокринології шляхом створення патогенетично обгрунтованого інтегрованого підходу для збереження якості життя жінки, зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричного синдрому за природної та хірургічної менопаузи у пацієнток з безплідністю, невиношуванням вагітності в анамнезі, розробки алгоритмів діагностики, принципів диференційованого лікування, профілактики тромбоемболічних ускладнень на підставі результатів вивчення системних змін (нейрогормональних взаємовідносин, ролі монооксиду азоту, антифосфоліпідного синдрому). За результатами дослідження у жінок з природною або хірургічною менопаузою доведено, що виникаюча патологія є, незважаючи на спільність клінічної симптоматики, проявом ранніх за патогенезом гінекологічних захворювань, що ускладнюють перебіг перименопаузи.

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

  Скачати повний текст