Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики та підвищенню ефективності реабілітації хворих на геморагічний півкульовий інсульт на етапі відновного періоду захворювання шляхом виявлення клініко-неврологічних, нейропсихологічних та нейрофізіологічних особливостей та оптимізації лікування за допомогою використання комбінованої нейрометаболічної терапії. Для досягнення поставленої мети нами було проведено відкрите, когортне, контрольоване дослідження 97 хворих (медіана віку хворих була 58 (52; 63) років) на геморагічний півкульовий інсульт впродовж відновного періоду захворювання, яке включало оцінювання клініко-неврологічних даних, нейропсихологічного тестування, показників якості життя, параметрів спектрального аналізу біоелектричної активності головного мозку із подальшою оптимізацією реабілітаційних заходів.Наукова новизна отриманих результатів. Вперше обґрунтовано та доведено ефективність використання комбінації препаратів нейрометаболічної дії іпідакрин та фенібут в реабілітаційних заходах у пацієнтів з ГПІ у відновному періоді захворювання, що сприяє покращенню когнітивних функцій, зокрема підвищенню рівнів запам’ятовування та уваги. Виявлено особливості перебігу відновного періоду у хворих на ГПІ, зокрема дані про зв’язок латералізації вогнища ураження, віку і статі пацієнтів з вираженістю неврологічного дефіциту та динамікою його відновлення, рівнем інвалідизації, ступенем самообслуговування, когнітивними та нейропсихологічним порушеннями. Дістали подальшого розвитку відомості про зміни показників якості життя у пацієнтів з ГПІ у динаміці відновного періоду захворювання та фактори, які на них впливають. Поглиблено уявлення про негативний зв’язок вираженості спастичності м’язів у хворих на ГПІ з показниками незалежності у повсякденному житті та якості життя хворих впродовж відновного періоду захворювання. Розширені дані про стан біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів з ГПІ у відновному періоді захворювання на основі комплексного спектрального аналізу ЕЕГ-патерну головного мозку на 30-ту добу захворювання. Встановлені кореляційні зв’язки між параметрами ЕЕГ-патерну та рівнем неврологічних, когнітивних порушень і відновленням незалежності у повсякденному житті на 180-ту добу захворювання.Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведеного комплексного клініко-неврологічного та нейропсихологічного дослідження із застосуванням сучасних шкал виявлено клінічні особливості перебігу раннього відновного періоду у хворих на ГПІ, які необхідно враховувати при проведенні реабілітаційних заходів та для диференційованого застосування лікарських засобів. Доведено клінічну ефективність використання у пацієнтів з ГПІ комбінації препаратів іпідакрин 5 мг та фенібут 300 мг тричі на день впродовж місяця на тлі базисної терапії для покращення когнітивних функцій у відновному періоді захворювання.^UThe dissertation is devoted to improving diagnostics and increasing efficiency of rehabilitation of patients with haemorrhagic hemispheric stroke during the recovery period of the disease by identifying clinical-neurological, neuropsychological and neurophysiological features and optimizing treatment using combined neurometabolic therapy.To achieve this goal, we conducted an open, cohort, controlled study of 97 patients (median age of patients was 58 (52; 63) years) with haemorrhagic hemispheric stroke during the recovery period of the disease, which included evaluation of clinical and neurological data, neuropsychological testing, quality indicators of life, parameters of spectral analysis of brain bioelectric activity with further optimization of rehabilitation measures.Scientific novelty of the obtained results. For the first time, the effectiveness of the use of neurometabolic therapy in the form of a combination of the drugs ipidacrine and phenibut in the complex of rehabilitation measures in patients with HHS in the recovery period of the disease, which contributes to the improvement of cognitive functions, in particular, increasing the levels of memorization and attention, has been substantiated and proven.Features of the course of the recovery period in patients with HHS were revealed, in particular, data on the relationship of lateralization of the lesion, the age and gender of patients on the severity of the neurological deficit and the dynamics of its recovery, the level of disability, the degree of self-care, cognitive and neuropsychological disorders.Information on changes in the quality of life indicators of patients with HHS in the dynamics of the recovery period of the disease and the factors affecting them were further developed.The understanding of the negative relationship between the severity of muscle spasticity in patients with HHS with indicators of independence in everyday life and the quality of life of patients during the recovery period of the disease was deepened.It was extended the data on the state of bioelectrical activity of the brain in patients with HHS in the recovery period of the disease based on a complex spectral analysis of the EEG pattern of the brain on the 30th day of the disease. Correlations were set between the parameters of the EEG pattern and the level of neurological and cognitive disorders and the restoration of independence in everyday life on the 180th day of the disease.Practical significance of the obtained results. As a result of a complex clinical-neurological and neuropsychological study with the use of modern scales, clinical features of the course of the early recovery period in patients with HHS were revealed. They must be taken into account when carrying out complex rehabilitation measures and for the differentiated use of medicines.The clinical effectiveness of using a combination of ipidacrine 5 mg and phenibut 300 mg three times a day during a month on the background of basic therapy to improve cognitive functions in the recovery period of the disease has been proven in patients with HHS.