Визначено, що після тривалого процесу формування етнонаціональних задач політичної діяльності у 1940-х рр. за умов війни Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА) розробили власну цілісну концепцію етнонаціональної політики. Встановлено, що відповідно до цієї концепції ОУН та УПА в ході збройної боротьби прагнули налагоджувати відносини з іншими народами та державами на основі взаємоповаги, толерантності, рівноправності та невтручання до внутрішніх справ протилежної сторони. Крім того, ОУН і УПА роздільно ставилися до окремо взятого народу та шовіністично налаштованих представників провідної верхівки цього народу. З'ясовано, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА визначено ставлення до національних меншин України, яким гарантувалися рівні з українцями права, зокрема, право на вільний політичний, соціальний, національний і культурний розвиток. Встановлено, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА значну увагу приділено необхідності створення фронту спільної боротьби поневолених нацистським і радянським тоталітаризмом націй задля свого визволення. Наголошено, що лише поневолені цими режимами нації є природними союзниками українців. Охарактеризовано специфіку та значення методів та форм агітаційно-пропагандистської діяльності для практичної реалізації принципів етнонаціональної політики ОУН і КПА, проаналізовано досягнення та недоліки етнонаціональної політичної діяльності даних організацій у 1940 - 1953 рр.

  Скачати повний текст