На підставі встановлених закономірностей динаміки фільтраційних потоків у масиві та на поверхні шахтного поля обгрунтовано параметри виїмкових полів під час підземної розробки вугільних пластів, що зумовлюють гідробезпеку гірничих робіт і знижують екологічне навантаження на підземну гідросферу за складних гідрогеологічних умов. Установлено кількісні співвідношення у зміні режиму грунтових вод на шахтному полі, що визначаються положенням меж області фільтрації та природної (чи штучної) дрен. Ці зміни супроводжуються уповільненням руслових потоків з суміжних площ, а також збільшенням випару за рахунок підйому рівнів. Домінувальним фактором у цьому процесі є цілеспрямована зміна меж відробки вугільних пластів. Доведено, що формування інтенсивних шахтних притоків підземних вод зумовлене гідродинамічним взаємовпливом сучасних русел і палеорусел вуглевмісної товщі, що дозволяє мінімізувати водопритоки гідрозахисними щілинами, а їх контури визначаються апробованою числовою моделлю. Досліджено додатковий резерв водозахисних властивостей вуглевмісної товщі, зумовлених внутрішнім тертям на контакті "пливун - вугленосна порода", що розширює виїмкове поле. Установлено нестаціонарність перетоків через щілини за тріщинами вертикального гідророзриву та через водоперепускні свердловини, в яких наявна дія фільтраційного опору затопленого масиву. Обгрунтовано етапи водорегулювання на шахтному полі, що визначаються часом підготовки та відпрацювання кожного з пластів. Розроблено та реалізовано методичні підходи до програм гірничих робіт, що враховують гідрозахист гірничих виробок.

  Скачати повний текст