Розглянуто прозорову спадщину маловідомого англійського письменника пізньоренесансної доби Ніколаса Бретона. Комплексне дослідження його художнього доробку, в якому найяскравіше вирізняються діалогічні твори, дозволило виявити сутність жанротворчих експериментів письменника. У процесі теоретичного осмислення ряду питань, пов'язаних із діалогічною жанровою моделлю, були виявлені її принципово значимі риси (діалогічне ядро і діалогічна периферія). Наведено характеристику жанрової моделі ренесансного діалогу, виявлено соціокультурні та гносеологічні чинники, які зумовили інтерес Бретона до жанру діалогу. Проаналізовано найпрезентативніші зразки діалогічних творів Бретона з морально-дидактичною домінантою. Розкрито жанрову самобутність Бретонових діалогів розважальної орієнтації з акцентом на новаціях письменника.

  Скачати повний текст