На основі використання архівних джерел, документів в опублікованих збірниках, газетних і літературних матеріалів досліджується становлення бундівських організацій в Україні наприкінці XIX - на початку XX ст., їх боротьба спільно з іншими опозиційними угрупуваннями за повалення самодержавства. Показана участь колективів цієї партії в суспільно-політичному житті країни після лютого 1917 р., подається оцінка лідерами Бунду зусиль української демократії по утвердженню державності, по забезпеченню інтересів національних меншостей. Розкривається ставлення бундівців до жовтневих подій в Петрограді, до внутрішньої та зовнішньої політики Центральної Ради, гетьманського режиму, Директорії. Проаналізовані причини поступового переходу більшості бундівських організацій на позиції радянської влади, їх злиття з КП(б)У, утворення єврейських комуністичних секцій у складі її комітетів. Звертається увага на труднощі, які доводилося долати євсекціям в практичній діяльності.

  Скачати повний текст