Вперше правовий статус платника непрямого податку характеризується як статус посередника між державою, що одержує кошти від сплати такого податку та споживачем товарів, робіт, послуг, який виступає особою, що надає кошти в рахунок податкового зобов'язання. Проаналізовано подвійне значення вторинної реєстрації платника податку на додану вартість, яка породжує не тільки обов'язки щодо справляння податку на додану вартість, але обумовлює і виникнення певних прав. Зазначено, що податковий період характеризується через зіставлення відповідних часових термінів, які включають періоди виникнення об'єкта оподаткування й визначення податкової бази. Удосконалено характеристику публічної природи податку шляхом акцентування на його суспільному призначенні, що полягає в забезпеченні формування фондів коштів, які витрачають суб'єкти пулічної влади в інтерессах суспільства та держави.

  Скачати повний текст

У дисертації за результатами наукових досліджень та положень чинного законодавства обґрунтовано низку теоретичних питань і наведено вирішення практичних проблем, що виникають під час використання спеціальних знань у процесі розслідування таємного викрадення чужого майна. Сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації, які можуть використовуватися під час побудови криміналістичних методик розслідування крадіжок, а також спрямовані на вдосконалення практичної діяльності дізнавачів і слідчих щодо різноманітних аспектів використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень цього виду. Проаналізовано поняття таємного викрадення чужого майна з урахуванням визначень, сформульованих у теорії кримінально-правової доктрини та сучасної криміналістичної доктрини, сформульоване власне авторське визначення цієї наукової категорії. Піддано аналізу класифікації крадіжок, розроблені вченими, за різними критеріями. Запропоновано класифікувати крадіжки за такими критеріями як форма власності, предмет злочинного посягання, спосіб і місце вчинення крадіжок. Сформульовано поняття такої наукової категорії як «спеціальні знання». Визначено та піддано аналізу позиції провідних науковців щодо виокремлення форм, у яких використовуються спеціальні знання. Констатовано, що під час розслідування крадіжок застосовуються такі форми використання спеціальних знань як: залучення спеціаліста до проведення слідчих (розшукових) дій; залучення експерта до проведення судових експертиз; довідково-консультаційна форма використання спеціальних знань; проведення перевірок (ревізії). З’ясовано, що правові засади використання спеціальних знань під час розслідування крадіжок втілені у положеннях чинного законодавства України, а організаційні засади реалізовані взаємодією сторін кримінального процесу та обізнаних осіб. Закцентувано на засадах, які розмежовують повноваження спеціаліста та експерта під час розслідування кримінальних правопорушень. Охарактеризовано вимоги, що висуваються до висновку експерта у кримінальному провадженні. Розкрито проблемні аспекти призначення судових експертиз. Окремо наведено організаційні та методичні засади використання спеціальних знань під час проведення судової товарознавчої експертизи. Установлено, що порядок залучення спеціаліста у кримінальних провадженнях чітко не визначено чинним законодавством. Наголошено, що до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися відповідні підрозділи Національної поліції України, котрі складаються зі спеціалістів, що володіють навичками застосування техніко-криміналістичних засобів. Розкрито особливості залучення інспекторів-криміналістів під час огляду місця події у рамках кримінальних проваджень за фактом крадіжок. Визначені засоби, що належать до криміналістичної техніки, яка застосовуються спеціалістами у слідчих (розшукових) діях. Акцентовано на значенні компетентності спеціалістів під час виявлення та вилучення слідів папілярних візерунків людини. Визначено методи та спеціальні хімічні речовини, що найчастіше застосовуються для виявлення слідів рук при розслідуванні кримінальних правопорушень. Визначено завдання, які можливо вирішити попереднім дослідженням слідів інспектором-криміналістом під час огляду місця події. Сформульовано обставини правопорушення, встановленню яких може сприяти спеціаліст, залучений до участі в допиті. З’ясовано вид і специфіку участі спеціалістів у проведенні обшуків, а також установлено, яку допомогу під час обшуку можуть надати спеціалісти щодо паперових і електронних документів у разі їх огляду. Констатовано значимість залучення спеціалістів до проведення огляду предметів у кримінальних провадженнях за фактом крадіжок. Установлено, що при проведенні слідчого експерименту застосовуються спеціальні технічні засоби фіксації та для ефективного їх застосування варто залучати спеціаліста, який реалізує таку діяльність. Розкрито труднощі, які виникають у слідчого при залученні спеціалістів до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Визначено підстави залучення психологів, педагогів, перекладачів під час розслідування таємного викрадення чужого майна.З’ясовано особливості консультаційно-довідкової допомоги, яка надається спеціалістами різних галузей у кримінальних провадженнях за фактом крадіжок. Установлено, що за формою консультація може бути усна і письмова, охарактеризовано кожну з них. Розкрито значення усних пояснень, наданих залученими спеціалістами під час проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема огляду місця події, що проявляються у швидкому отриманні необхідної інформації із спеціальних питань. З урахуванням потреб практичної діяльності виділено питання, для вирішення яких достатньо консультації спеціаліста без проведення експертного дослідження. Визначено, що інформація, викладена в довідках, наданих спеціалістами у рамках розслідування кримінальних проваджень за фактом крадіжок, як правило, сприяє правильному призначенню судових експертиз.^UThe dissertation, based on the results of scientific research and the provisions of current legislation, substantiates a number of theoretical questions and provides solutions to practical problems that arise during the use of special knowledge in the process of investigating the secret theft of someone else's property. Theoretical provisions and practical recommendations were formulated, which can be used during the construction of forensic methods of investigating thefts, and were also aimed at improving the practical activities of inquirers and investigators regarding various aspects of the use of special knowledge during the investigation of criminal offenses of this type.The concept of secret theft of someone else's property was analyzed taking into account the definitions formulated in the theory of criminal legal doctrine and modern forensic doctrine, the author's own definition of this scientific category was formulated. Classification of theft developed by scientists according to various criteria was analyzed. It was proposed to classify thefts according to such criteria as the form of ownership, the subject of the criminal offense, the method and place of committing the thefts.The concept of such a scientific category as "special knowledge" was formulated. The position of leading scientists regarding the identification of forms in which special knowledge is used has been determined and analyzed. It was established that such forms of using special knowledge are used during the investigation of thefts as: involvement of a specialist in conducting investigative (search) actions; involvement of an expert in conducting forensic examinations; reference and consultation form for the use of special knowledge; carrying out inspections (audits).It was found that the legal principles of the use of special knowledge during the investigation of thefts were embodied in the provisions of the current legislation of Ukraine, and the organizational principles were implemented by the interaction of the parties to the criminal process and knowledgeable persons. Emphasis was placed on the principles that distinguish the powers of a specialist and an expert during the investigation of criminal offenses. The requirements put forward to the conclusion of an expert in criminal proceedings were characterized. Problematic aspects of the appointment of forensic examinations were revealed. Separately, the organizational principles of the use of special knowledge during the forensic commodity examination were given. It was established that the procedure for involving a specialist in criminal proceedings has not clearly defined by the current legislation. It was emphasized that the relevant units of the National Police of Ukraine, which consist of specialists with skills in the use of technical means, may be involved in conducting covert investigative (search) actions. The peculiarities of the involvement of forensic inspectors during the inspection of the scene of the incident as part of criminal proceedings based on the fact of theft have been revealed. The tools belonging to the forensic technique used by specialists, with the participation of the latter in investigative (search) actions, were defined. Emphasis was placed on the importance of specialist competence when identifying and extracting traces of human papillary patterns. The methods and special chemical substances that are most often used for the detection of handprints in the investigation of criminal offenses were defined. The tasks that can be achieved in the case of a preliminary investigation by a forensic inspector during the inspection of the scene of the incident were defined.Questions have been formulated, the solution of which can be helped by a specialist involved in the interrogation. The type and specifics of the assistance provided by specialists involved in searches have been clarified, and it has also been established what assistance specialists can provide during the search when working with paper and electronic documents in the event of their inspection. The significance of the involvement of specialists in the examination of items in criminal proceedings based on the fact of theft has been established. It was established that special technical means of fixation are used when conducting an investigative experiment, and for their effective use it is necessary to involve a specialist who implements such activities. The difficulties that arise when involving specialists in the conduct of secret investigative (search) actions were disclosed. The reasons for the involvement of psychologists, teachers, and translators during the investigation of the secret theft of someone else's property have been determined.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що розробка методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є актуальною та своєчасною. Визначено, що криміналістична методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу за своїм видом є простою – видовою, оскільки має за мету дослідження одного конкретного виду злочину. Наголошено на вагомому теоретичному та практичному значенні криміналістичної характеристики. З’ясовано елементи структури криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що ними є: 1) криміналістична характеристика умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; 2) особливості початку кримінального провадження; 3) обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; 4) початковий етап розслідування, алгоритм першочергових слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій; 5) наступний етап розслідування; тактика подальших дій та інших заходів; 6) тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій; 7) особливості проведення судових експертиз під час розслідування.Проаналізовано теоретичні передумови формування криміналістичної характеристики умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що криміналістична характеристика є першим базисним елементом криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Обґрунтовано, що структура криміналістичної характеристики, як система знань, детермінована структурою механізму вчинення злочинів як об’єкту пізнання. Зміст криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень становлять елементи механізму їх вчинення, у зв’язку з чим, задля визначення перших доцільно з’ясувати останні. Визначено, що обов’язковими елементами механізму умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є: суб’єкт злочину, предмет посягання, жертва злочину, обстановка злочину, спосіб учинення злочину, сліди злочину. З урахуванням виокремлених елементів механізму умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу, визначено, що до елементів криміналістичної характеристики цих злочинів, належать: обстановка (час і місце), спосіб готування, безпосереднього вчинення та приховування злочину, сліди та знаряддя їх учинення, предмет знищення або пошкодження, особа злочинця, особа потерпілого. Охарактеризовано кожен з визначених елементів.Обґрунтовано, що способи умисного знищення майна працівників правоохоронних органів є повно структурними, а для умисного пошкодження майна працівників правоохоронних органів – переважно притаманна лише стадія безпосередньої реалізації злочинного умислу, тобто спосіб учинення. Визначено, що потерпілими від умисного знищення або пошкодження майна працівників правоохоронних органів стають чоловіки, що пояснюється фактичним їх превалюванням у лавах правоохоронних органів. Середній вік потерпілих – 25-45 років, при цьому переважно злочин вчиняється лише щодо одного потерпілого. Щодо займаної посади, то найчастіше потерпілими є працівники поліції, Державної прикордонної служби, Держаної лісової охорони України, співробітники Державного агентства рибного господарства, а також працівники Служби безпеки України, органів прокуратури та ін. Наголошено, що потерпілими від умисного знищення або пошкодження майна працівників правоохоронних органів є близькі родичі останніх, до яких належать: батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки. Охарактеризовано особу злочинця та особу потерпілого від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу відбувається в два етапи: початковий і наступний. Узагальнено, що під початковим етапом розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу слід розуміти перший етап розслідування, на якому відбувається виявлення ознак цього протиправного діяння, відмежування його від інших подібних складів злочинів, вирішення тактичних завдань щодо збирання вихідної інформації про вчинене кримінальне правопорушення^UThe dissertation research substantiates that the development of the investigation methodology of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer is relevant and timely. It was determined that the forensic method of investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement agency employee is simple in nature, as it aims to investigate one specific type of crime.Emphasis is placed on the significant theoretical and practical value of forensic characterization. The elements of the structure of the forensic methodology of the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer have been clarified. It was determined that they are: 1) forensic characteristics of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer; 2) peculiarities of the initiation of criminal proceedings; 3) circumstances to be ascertained during the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer; 4) the initial stage of the investigation, the algorithm of priority investigative and covert investigative (search) actions; 5) the next stage of the investigation; tactics of further actions and other measures; 6) tactics of conducting individual investigative (search) actions; 7) peculiarities of conducting forensic examinations during the investigation.The theoretical prerequisites for the formation of the forensic characteristics of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer have been analyzed. It was determined that the forensic characteristic is the first basic element of the forensic methodology of the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer. It is substantiated that the structure of forensic characteristics, as a system of knowledge, is determined by the structure of the mechanism of committing crimes as an object of knowledge. The content of the forensic characteristics of criminal offenses is the elements of the mechanism of their commission, therefore, in order to determine the former, it is advisable to find out the latter. It was determined that the mandatory elements of the mechanism of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer are: the subject of the crime, the object of the offense, the victim of the crime, the circumstances of the crime, the method of committing the crime, traces of the crime. Taking into account the isolated elements of the mechanism of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer, it was determined that the elements of the forensic characteristics of these crimes include: the setting (time and place), the method of preparation, direct commission and concealment of the crime, traces and tools of their commission, the object of destruction or damage, the identity of the perpetrator, the identity of the victim. Each of the identified elements is characterized.It is substantiated that the methods of intentional destruction of the property of law enforcement officers are completely structural, and for the intentional damage of the property of law enforcement officers, only the stage of direct implementation of the criminal intent, i.e., the method of commission, is characteristic.It was determined that the victims of intentional destruction or damage to the property of law enforcement officers are men, which is explained by their actual predominance in the ranks of law enforcement agencies. The average age of the victims is 25-45 years, while the crime is mostly committed against only one victim. As for the position held, the most often victims are employees of the police, the State Border Service, the State Forest Guard of Ukraine, employees of the State Fisheries Agency, as well as employees of the Security Service of Ukraine, prosecutor's offices, etc. It is emphasized that the victims of intentional destruction or damage to the property of law enforcement officers are close relatives of the latter, which include: parents, spouse (husband), children, brothers and sisters, grandfather, grandmother, grandchildren. The identity of the criminal and the identity of the victim of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer have been characterized.It was determined that the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer takes place in two stages: initial and subsequent. In general, the initial stage of the investigation of the intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer should be understood as the first stage of the investigation, during which the signs of this illegal act are identified, distinguished from other similar crimes, and the solution of tactical tasks related to the collection of initial information about the committed criminal offense.