Дисертація присвячена розв’язанню науково-прикладної проблеми, що має важливе значення для правової науки та полягає у комплексному теоретикоправовому розумінні дискримінації за віком і формуванні належної правової політики протидії та запобігання віковій дискримінації.На основі авторського методологічного інструментарію запропоновано власний понятійно-категоріальний апарат вікової дискримінації, що трактується як ситуація, в якій особа через свій вік зазнає обмеження у визнанні, реалізації прав, свобод, законних інтересів у будь-якій формі або до неї ставляться менш сприятливо, ніж би ставилися до особи іншого віку в порівняльній ситуації, та визначено основні характеристики вікової дискримінації. Згруповано соціальні умови, що призводять до дискримінації за віком в сучасному глобалізованому суспільстві, в умовах пандемічних загроз та військових конфліктів.Виокремлено загальні та спеціальні принципи правової політики недискримінації за віковою ознакою, котрі формують базис для нормативної діяльності держави, правореалізаційної та правозастосовної практики. Наголошено на потребі введення в понятійно-категоріальний апарат термінопоняття «множинна дискримінація за віком», котру запропоновано тлумачити як дискримінацію особи чи групи осіб у будь-якій її формі та на основі будь-якої комбінації двох або більше підстав, однією з яких є вік, при цьому підстави накладаються одна на одну, підсилюючи негативні наслідки дискримінації.Детерміновано гарантії принципу вікової недискримінації як специфічний комплекс умов, засобів, методів та принципів забезпечення, реалізації, охоронита захисту прав людини і громадянина в контексті недопущення порушення рівності за віковою ознакою та протидії порушення вікової дискримінації.Розкрито групи гарантій протидії віковій дискримінації: політичні; ідеологічні; соціальні; юридичні (нормативні, інституційні). Згруповано інституційні гарантії запобігання та протидії дискримінації за віком у модельні групи; обґрунтовано потребу створення інституту Урядовогоуповноваженого у справах вікової дискримінації в Україні; розроблено основні завдання такого спеціального органу, які запропоновано впровадити у законодавство.^UThe dissertation is devoted to solving a scientific and applied problem of great importance for legal science, which is a comprehensive theoretical and legal understanding of age discrimination and the formation of an appropriate legal policy to combat and prevent age discrimination.Based on the author's methodological tools, the author proposes her own conceptual and categorical apparatus of age discrimination. The social conditions that contribute to age discrimination in today's globalized society, in the context of pandemic threats and military conflicts are grouped.The author distinguishes general and special principles of legal policy of nondiscrimination on the basis of age, which form the basis for the state's regulatory activities, law enforcement and law application practice. The author positions the need to introduce the term "multiple age discrimination" into the conceptual and categorical apparatus. The author determines the guarantees of the principle of age non-discrimination and reveals the groups of guarantees for combating age discrimination: political; ideological; social; legal (regulatory, institutional).The author identifies the features of guarantees of non-discrimination on the basis of age in the modern legal reality and suggests improvements to the regulatory legal and institutional guarantees.