Досліджено багатофазні імпульсні перетворювачі (БІП) з ШІМ-регулюванням з силовими каналами знижувального, підвищувального й інвертувального типів у разі асиметрії електричних процесів. Розроблено методику автоматизованого проектування систем і пристроїв з покращаними масогабаритними показниками. Запропоновано математичну модель асиметричних електричних процесів перетворювачів постійної напруги, яка узагальнена щодо трьох зазначених типів основних схем силових каналів і щодо режимів роботи перетворювача та дозволяє проводити розрахунки електричних, енергетичних і конструктивних параметрів перетворювача. Розроблено методику дослідження асиметричних електричних процесів та енергетичних параметрів перетворювачів постійної напруги модульної структури. Досліджено основні параметри модульних імпульсних перетворювачів постійної напруги з силовими каналами зазначених типів, проведено порівняльне оцінювання показників якості одно- та багатофазного імпульсних перетворювачів, одержано нові результати. Розроблено методику та програмне забезпечення для автоматизованого проектування багатофазних імпульсних перетворювачів за критерієм мінімального обсягу у разі максимального значення коефіцієнта корисної дії, що сприяє практичній реалізації пристоїв даного класу з покращаними масогабаритними показниками (більш високою питомою потужністю).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено місце молодіжного сленгу серед інших субстандартних підсистем української мови. Проведено аналіз сучасних теорій мовної картини світу з огляду на можливість їх застосування щодо вивчення сленгу. Досліджено мовні особливості вираження картини світу в молодіжному середовищі. Проаналізовано екстралінгвальні чинники впливу на світобачення українськомовної молоді та його вираження мовними засобами. Описано сегменти мовної картини світу, відображені лексикою українського молодіжного сленгу. Проведено класифікацію сленгової лексики та вербалізованих нею концептів. Проаналізовано динаміку розвитку концептів, виражених лексико-фразеологічними одиницями молодіжного сленгу, протягом кінця XX - початку XXI ст. Укладено словник молодіжного соціолекту Умані.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові та технологічні засади електрогідроімпульсної обробки (ЕГІО) основних металевих розплавів з метою підвищення властивостей металовиробів. Установлено механізми та закономірності фізико-хімічних процесів, що відбуваються у рідкому металі під впливом імпульсів тиску, що вводять в розплав хвилеводом електророзрядного генератора пружних коливань (ЕРГПК). Визначено структурі зміни у виливках зі сплавів на основі заліза та алюмінію. Створено математичну модель, що описує процес перетворення електричної енергії в акустичні хвилі тиску. Наведено критерії ефективної реалізації способу й оптимальні режими дії, що забезпечують сприятливі зміни структури та властивостей литого металу. Для суттєво різних за складом сплавів визначено загальні закономірності у змінах структури литого металу. Проведено промислову апробацію розроблених технологічних процесів ЕГІО сплавів чорних і кольорових металів та доведено їх техніко-економічну ефективність. Впроваджено створені технології та устаткування у ливарних цехах різних підприємств.

  Скачати повний текст

Внутрішньомозковий крововилив (ВК) є найбільш катастрофічним типом інсульту, з високим ризиком смертності, інвалідизації та тривалим функціональним відновленням. Незважаючи на значні успіхи у вивченні патогенезу захворювання, розробці лікарських засобів та попередження ускладнень та повторного інсульту, досі невирішеними є питання функціонального відновлення. Ендогенний потенціал до відновлення після інсульту є дуже слабким, проте відомі багатоочікувані результати щодо ролі мезенхімальних стовбурових клітин у відновленні деяких функцій мозку. Покращення функції може бути досягнуто шляхом місцевого трофічного впливу стовбурових клітин або через органоспецифічне диференціювання стовбурових клітин у пошкоджених ділянках мозку. Модуляція цих впливів потенційно є перспективним напрямком у відновлювальній неврології. У дисертаційному дослідженні розглядалася гіпотеза щодо можливості шляхом модуляції ендогенного пулу мезенхімальних стовбурових клітин сприяти відновлювально-компенсаторним процесам у головному мозку після ВК. Стовбурові клітини являють собою гетерогенну популяцію, представники якої експресують різні білкові маркери, а їх імунофенотип змінюється по мірі диференціювання. Розглядалися дві конкуруючі гіпотези, які не суперечать одна одній. Перша - про те, що клітини, які експресують CD44, CD68, CD90 та CD146, є клітинами прозапального фенотипу і залучені до запального процесу. Друга - серед них є мезенхімальні стовбурові клітини, які можуть органоспецифічно диференціюватися у пошкодженому мозку та/або продукувати біологічно активні речовини. Збільшення кількості стовбурових клітин та цільової міграції у перифокальну тканину мозку можливе через застосування гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору росту, а зміна напрямку їх диференціації – у поєднанні з високими дозами дексаметазону.^UIntracerebral hemorrhage (ICH) is the most catastrophic type of stroke, with a high risk of mortality, disability, and long-term functional recovery. Despite there is significant progress in the study of the pathogenesis of this disease, the development of drugs, and the prevention of complications and repeated stroke, the issue of functional recovery is still unresolved. The endogenous potential for recovery after a stroke is very weak, but the much-anticipated results are known about the role of mesenchymal stem cells in the recovery of some brain functions. Improvement of function can be achieved through local trophic influence of stem cells or organ-specific differentiation of stem cells in damaged areas of the brain. Modulation of these influences is potentially a promising area in regenerative neurology. The dissertation study considered the possibility of promoting repair and compensatory processes in the brain after ICH by modulating the endogenous pool of mesenchymal stem cells. Stem cells are a heterogeneous population, whose representatives express different protein markers and their immunophenotype changes as they differentiate. Two competing hypotheses that do not contradict each other were considered. The first is that cells expressing CD44, CD68, CD90 and CD146 are cells of a pro-inflammatory phenotype and are involved in the inflammatory process. Second, among them are mesenchymal stem cells that can differentiate organ-specifically in the damaged brain and/or produce biologically active substances. An increase in the number of stem cells and targeted migration into the perifocal tissue of the brain is possible due to the use of granulocyte colonystimulating growth factor (G-CSF), and a change in the direction of their differentiation – in combination with high doses of dexamethasone.

Ушкодження магістральних нервових стовбурів є однією з провідних причин інвалідизації людей працездатного віку (Huckhagel et al., 2018; Palispis & Gupta, 2017), що зустрічається у більше мільйона людей щорічно (Li, C. et al., 2021; Qian, Y. et al., 2021; Цимбалюк 2022). В перерахунку на 100 000 частота вказаної патології складає 13-20 випадків та захворюваність має тенденцію до збільшення (Das, K. K. et al., 2019). Не дивлячись на значний прогрес в лікуванні вказаної патології, типовими наслідками травм периферичних нервів є моторні та сенсорні розлади, хронічний больовий синдром (Modrak, M. et al., 2020; Li, C. et al., 2021), які, загалом, стають причиною інвалідності та стійкої втрати працездатності молодого населення та приводять до значних прямих та супутніх фінансових витрат. Узагальнені уявлення про регенерацію нервів, що склалися на цей час, можна представити наступним чином. Регенераційна неврома утворюється на місті ушкодження периферичного нерву в результаті активації резидентних клітин його тканин, а також міграції з крові лейкоцитів та мезенхімальних стовбурових клітин. Отже, клітини, що приймають участь у формуванні регенерату можна поділити на гематогенні клітини запальної інфільтрації, мезенхімальні (резидентні та нерезидентні клітини попередники, фібробласти) та нейральні (нейролемоцити). Безпосередньо у новоутворенні зруйнованої ділянки нерву будуть приймати участь мезенхімальні і нейральні клітини, що буде створювати умови для оптимальної невротизації периферичного відрізку нерву. Мезенхімальний компонент невроми (молода регенеруюча сполучна тканина з кровоносними судинами) виповнює тканинний дефект, що утворився після травми, і стає субстратом, по якому мають можливість мігрувати репаративні нейролемоцити (Suzuki, T. et al., 2023). Причому, нейролемоцити формують шляхи для проростання осьових циліндрів (Min, Q. et al., 2021). На більш пізніх етапах формування сполучнотканинних волокон у невромі, особливо у випадках надмірного, або затримки міграції нейролемоцитів, ці фактори стають негативним по відношенню до проростання осьових циліндрів і відновлення функції пошкодженого нерву. Тобто, кооперативні взаємовідносини мезенхімальних і нейральних елементів на початку регенерації нерву з часом набувають ознак конкурентних, та, при дисбалансі, можуть погіршити її результати. В сучасній медицині для відновлення різноманітних ушкоджень нервової системи широке застосування та визнання отримали стовбурові клітини, що забезпечило покращення лікування багатьох малокурабельних патологій (Atala et al., 2018; Matsuda et al., 2018; Sullivan et al., 2016). Позитивний ефект стовбурових клітин на відновлювальні процеси реалізується за рахунок декількох механізмів: це диференціювання стовбурових клітин у органоспецифічні клітини ураженого органу (Ching et al., 2018; Zheng et al., 2018; Weston et al., 2018), продукція біологічно активних речовин (Cunningham et al., 2018; Millán-Rivero et al., 2018), імуносупресія та пригнічення запалення (Antonios et al., 2018; McGrath et al., 2018).^UThe peripheral nerve injury is one of the leading causes of disability in working-age individuals (Huckhagel et al., 2018; Palispis & Gupta, 2017), affecting more than a million people annually (Li, C. et al., 2021; Qian, Y. et al., 2021; Tsymbaliuk, 2022). When recalculated per 100,000, the frequency of this pathology is reported to be 13-20 cases, and the incidence tends to increase (Das, K. K. et al., 2019). Despite significant progress in treating this pathology, typical consequences of peripheral nerve injuries include motor and sensory disorders, chronic pain syndrome (Modrak, M. et al., 2020; Li, C. et al., 2021), which generally lead to disability and persistent loss of productivity in the young people, resulting in substantial direct and indirect financial costs. A summary of current concepts regarding nerve regeneration can be presented as follows. Regenerative neuroma forms at the site of peripheral nerve damage as a result of the activation of resident tissue cells and the migration of leukocytes and mesenchymal stem cells from the blood. Thus, cells participating in the formation of the regenerates can be divided into hematogenous cells of inflammatory infiltration, mesenchymal (resident and non-resident precursor cells, fibroblasts), and neural (neurolemocytes). Directly in the newly formed area of the nerve, mesenchymal and neural cells will participate, creating conditions for optimal peripheral nerve neurotization. The mesenchymal component of the neuroma (young regenerating connective tissue with blood vessels) initially fills the tissue defect caused by trauma and becomes a substrate for the migration of reparative neurolemocytes (Suzuki, T. et al., 2023). Neurolemocytes, in turn, create pathways for the axonal growth (Min, Q. et al., 2021). In the later stages of connective tissue fiber formation in the neuroma, especially in cases of excessive or delayed migration of neurolemocytes, these factors become negative for the axonal growth and the restoration of the damaged nerve's function. In other words, the cooperative interactions between mesenchymal and neural elements at the beginning of nerve regeneration eventually acquire characteristics of competition, and an imbalance in these interactions may worsen the outcomes. In modern medicine, stem cells have gained widespread application and recognition for the restoration of various damages to the nervous system, leading to improvements in the treatment of many challenging pathologies (Atala et al., 2018; Matsuda et al., 2018; Sullivan et al., 2016). The positive effect of stem cells on regenerative processes is realized through several mechanisms: differentiation of stem cells into organ-specific cells of the affected organ (Ching et al., 2018; Zheng et al., 2018; Weston et al., 2018), production of biologically active substances (Cunningham et al., 2018; Millán-Rivero et al., 2018), immunosuppression, and inflammation inhibition (Antonios et al., 2018; McGrath et al., 2018).