Об'єкт: знаннєва конституція соціального. Мета: концептуалізація знаннєвих засад, вимірів та структур соціального як упорядкованості режимно здійснюваних дій. Методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, аналогія, індукція, дедукція та системний аналіз, порівняльний аналіз, кількісні соціологічні опитування, факторний аналіз, фокусовані групові інтерв'ю, аналіз документів. Теоретичні та практичні результати: обґрунтовано інтерпретацію соціального на основі концепції знання як універсуму суджень; розроблено та дослідницьки випробувано категоріальний апарат інтернального дослідження знання як конституєнта соціального; запропоновано визначення понять для дослідження екстернального дизайну та системної розбудованості знання; виокремлено біофізіологічне як специфічний знаннєвий модус позасоціальних аспектів людського тіла; обґрунтовано розгляд знання з практичної точки зору крізь призму концепту протоколу соціального; доведено, що хронотоп фабрикації знання є нероздільною єдністю часу та місця; розроблено інтерпретацію порядку соціального та режимів реалізації порядків; розроблено інтерпретацію структур знання в різних формах суспільної свідомості; розвинуто соціологічне розуміння опосередкованості та безпосередньості як знаннєвих конструктів та практичних епіфеноменів; здійснено дослідження зв'язку знання та влади з точки зору порядків соціального і режимів їхньої реалізації; здійснено інтерпретацію феномену комунікації як субстрату виробництва знання; досліджено диференціацію режимів, порядків, упорядкувань і практичних реалізацій. Новизна: вирішено важливу наукову проблему соціології знання – розробка соціологічної концепції знаннєвих засад, вимірів та структур соціального. Ступінь впровадження: результати дослідження пройшли апробацію й впроваджені в діяльність соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України.^UObject: leisure practices of rural teenagers. Aim: conceptualization of the role of creative leisure practices in the formation of social subjectivity of rural adolescents. Research methods: analysis, compartmentalizing, comparative analysis, questionnaires, semi-structured interviews, focus group interviews, document analysis, factor analysis, cluster analysis, correlation analysis. Theoretical and practical results: the concepts of N. Elias figurative sociology are applied to the study of the leisure practices of rural adolescent youth; the concept of «polyfigurative leisure culture» is implemented into the scientific cycle; a basic model of values which play the most significant role in choosing of the leisure practices for rural adolescents, namely the values of social status, reference community, family, affair, communication, carefree life, freedom, is characterized; the connection of creative leisure practices with such characteristics of social subjectivity of rural adolescents as academic success, real and potential social mobility, additional employment, volunteering, is discovered. Novelty: the conceptualization of the role of creative leisure practices in the formation of social subjectivity of rural adolescents. The degree of implementation: the results of the research were tested and introduced into the activity of the sociological faculty of MES of Ukraine V.N. Karazin Kharkiv National University named after.

Об'єкт: практики символічного насильства. Мета: концептуалізація залучення речей до практик символічного насильства. Методи дослідження: порівняльно-історичний, системно-структурний, синтез, типологізація, напівструктуроване інтерв'ю, дискурс-аналіз, аналіз документів, експертне інтерв'ю, експеримент, спостереження, факторний, дисперсійний, кореляційний аналіз. Теоретичні та практичні результати: розроблено авторську концептуальну схему залучення речей до символічного насильства на діяльнісному, дискурсивному та просторовому рівнях, визначено форми соціального освоєння речі в процесі символічного насильства, схарактеризовано операції та дії в процесі залучення речей до символічного насильства, удосконалено класифікацію теоретико-методологічних доробків із соціологічної рефлексії феномену речей, соціологічну концептуалізацію речей, соціологічну інтерпретацію символічного і насильства, тематичні категорії соціологічного постструктуралізму, дістала подальшого розвитку соціологічна інтерпретація та класифікація символічного насильства. Новизна: концептуалізація залучення речей до практик символічного насильства на різних рівнях їхньої соціальної онтології. Ступінь впровадження: положення та висновки дослідження успішно використані при викладанні в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна таких навчальних курсів, як «Критичний аналіз сучасного суспільства», «Маніпулятивні технології в сучасному суспільстві», «Критична соціологія», «Політична соціологія», «Річ. Символ. Насильство», «Новітні соціологічні теорії».^UObject: symbolic violence practices. Aim: Conceptualization of inclusion of things in symbolic violence practices. Research methods: comparative-historical, system-structural, synthesis, typology, semi-structured interview, discourse analysis, document analysis, expert interview, experiment, observation, factor, dispersion, correlation analysis. Theoretical and practical results: the author's conceptual scheme of inclusion of things in symbolic violence practices on the activity, discourse and spatial levels has been developed, forms of social development of things in the process of symbolic violence have been determined, operations and actions in the process of attracting things to symbolic violence have been described, the classification of theoretical and methodological issues in the sociological reflection of the phenomenon of things, sociological conceptualization of things, sociological interpretation of symbolic and violence, thematic categories of sociological post-structuralism have been improved, the sociological interpretation and classification of symbolic violence got a further development. Novelty: the conceptualization of inclusion of things in symbolic violence practices at different levels of their social ontology. The degree of implementation: the results and findings of the study successfully used in teaching at the V. N. Karazin Kharkiv National University such training courses as "Critical Analysis of Modern Society", "Manipulating Technologies in Modern Society", "Critical Sociology", "Political Sociology", "Thing. Symbol. Violence", "Newest Sociological Theories".

Актуальність теми зумовлена контроверзійною та парадоксальною ситуацією, за якої, з одного боку, відбувається та відтворюється масове розповсюдження мобільних електронних пристроїв для переважної більшості населення, а з іншого боку – падіння можливостей та здатностей формальних власників контролювати та усвідомлювати вплив пристроїв на себе до кінця та повністю. На гносеологічному ж рівні виникає протиріччя, за якого на рівні дискурсу та повсякденних практик людей мобільні електронні пристрої проявляють нові якості, тоді як соціологія не висунула досі підходу до визначення, вимірювання, дослідження, квантифікації та кваліфікації цих якостей.У першому розділі тексту дисертації здійснено розробку понятійно-категоріального апарату дослідження суб'єктності речей.Індивідуальна соціальна випрацювана суб'єктність інтерпртується як властивість соціалізованого актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає взаємообумовленість «Я»-ідентичності й історично обумовленої «Ми»-ідентичності цього актора та усвідомлення ним власної об'єктності (а отже, і меж соціальної суб'єктності – її обумовленості соціальними обставинами). Соціальна фабрикована суб'єктність – це властивість соціального актора, яка проявляється у здійсненні ним соціального акту, що виражає домінування «Я»-ідентичності над «Ми»-ідентичністю, і що споживається через демонстрацію зовнішніх індикаторів «Я»-ідентичності та «Ми»-ідентичності актора. У якості уточнення цих категорій дано визначення таким поняттям, як соціальний акт носія випрацюваної суб'єктності та акт фабрикованої суб'єктності.Визначено природу та механізми виробництва індивідуальної соціальної суб'єктності (людини) та соціальної суб'єктності інститутів й речей (у тому числі мобільних електронних пристроїв).У другому та третьому розділах тексту дисертації досліджено, кориговано та верифіковано підходи до вивчення речей як частини соціального світу, зокрема, звужено межі соціальної суб'єктності речей, що не мала чітких кордонів у розробках Б. Латура, М. Каллона, Дж. Ло, К. Кнорр Цетіни та В. Вахштайна.Зокрема, важливим актором, що продукує такі дискурси, виступають сучасні медіа. Дискурс-аналіз заголовків новинних видань показав, що з 80 новинних заголовків, у яких згадувалися електронні пристрої або програмне забезпечення, 22 містили повідомлення з індикаторами фабрикації суб'єктностіТакож було емпірично уточнено перелік інструментів фабрикації соціальної суб'єктності речей. Дискурс-аналіз інтернет-жартів дозволив вийти на такі інструменти, як антропоморфізація, емпатія, сексуалізація, визнання домінування (над людиною).Здійснено соціологізацію концепції «запускання явленості» речей М. Хайдеггера. При цьому її синтезовано з концепцією актантів Б. Латура.З вищенаведеного була сконструйована та верифікована гіпотеза «екзогабітусу», вибудована на базі поняття «габітусу» П. Бурдьє.У другому та третьому розділах також автор звертається до, верифікуваючи та інструменталізуючи:- теорії соціальних практик П. Бурдьє, В. Волкова, О. Хархордіна.- поняття «об'єктуалізації» К. Кнорр Цетіни. Уточнено, що феномен об'єктуалізації є наслідком реіфікації відносно соціальних інститутів та речей.- теорії реіфікації Дьйордя Лукача. Уточнено, що феномен реіфікації споріднений з описаними нами процесами фабрикації та окупації суб'єктності, є наслідком цих процесів.- теорії інституціоналізації П. Бергера та Т. Лукмана. Проаналізована спорідненість процесів інституціоналізації з процесами фабрикації та окупації суб'єктності.- методології метатеоретичного дослідження соціологічних категорій. У ході аналізу досліджень суб'єктності враховується соціально-історичний контекст розвитку різних поглядів на феномен суб'єктності.- теорії макдональдизації Джона Рітцера, у імплікаціях якої було виявлено та концептуалізовано процеси трансформації макдональдизації в уберизацію та амазонізацію.Процес уберизації розглянуто в рамках трьох кейс-стаді, які продемонстрували, що уберизація є важливим контекстом такої фабрикації суб'єктності людей, за якої фабрикована суб'єктність підміняє випрацювану суб'єктність.^UThe urgency of the topic is due to the controversial and paradoxical situation in which, on the one hand, there is a mass distribution of mobile electronic devices for the vast majority of the population, and on the other hand - the decline of capabilities and ability of formal owners to control and understand. At the epistemological level, there is a contradiction in which at the level of human discourse and everyday practices, mobile electronic devices show new qualities, while sociology has not yet put forward an approach to defining, measuring, researching, quantifying and qualifying these qualities.In the first section of the dissertation text the conceptual and categorical apparatus of research of subjectivity of things is developed.Individual socially developed subjectivity is interpreted as a property of a socialized actor, which is manifested in the implementation of a social act, which expresses the interdependence of "I" -identity and historically determined "We"-identity of this actor and his awareness of his own objectivity (and hence boundaries of social subjectivity - its conditionality by social circumstances). Socially fabricated subjectivity is a property of a social actor, which is manifested in the implementation of his social act, which expresses the dominance of "I"-identity over "We"-identity, and consumed through the demonstration of external indicators of "I"-identity and "We"-identity of the actor. As a clarification of these categories, the definition of such concepts as the social act of the bearer of the developed subjectivity and the act of fabricated subjectivity is given.The nature and mechanisms of production of individual social subjectivity (human) and social subjectivity of institutions and things (including mobile electronic devices) are determined.The second and third chapters of the dissertation text explore, correct and verify approaches to the study of things as part of the social world, in particular, narrow the boundaries of social subjectivity of things that had no clear boundaries in the works of B. Latour, M. Callon, J. Lo, K. Knorr Cetina and W. Wachstein.In particular, modern media are an important actor in producing such discourses. Discourse analysis of news headlines showed that of the 80 news headlines that mentioned electronic devices or software, 22 contained messages with indicators of fabrication of subjectivity.The list of tools for fabricating the social subjectivity of things has also been empirically refined. Discourse analysis of Internet jokes allowed to reach such tools as anthropomorphization, empathy, sexualization, recognition of dominance (over man).Sociologization of the concept of "triggering the appearance" of things M. Heidegger. It was synthesized with the concept of B. Latour's actants.From the above, the hypothesis of "exohabitus" was constructed and verified, built on the basis of the concept of "habitus" by P. Bourdieu.In the second and third chapters, the authour also refers to, verifying and instrumentalizing:- theories of social practices of P. Bourdieu, V. Volkov, O. Kharkhardin.- the concept of "objectification" by K. Knorr Cetina. It is clarified that the phenomenon of objectification is a consequence of ratification in relation to social institutions and things.- György Lukacs' theories of reification. It is clarified that the phenomenon of reification is related to the processes of fabrication and occupation of subjectivity described by us, and is a consequence of these processes.- theories of institutionalization of P. Berger and T. Lukman. The affinity of institutionalization processes with the processes of fabrication and occupation of subjectivity is analyzed.- methodologies of metatheoretical research of sociological categories. The analysis of subjectivity studies takes into account the socio-historical context of the development of different views on the phenomenon of subjectivity.- John Ritzer's theory of McDonaldization, in the implications of which the processes of transformation of McDonaldization into uberization and amazonization were identified and conceptualized.The process of uberization is considered in the framework of three case studies, which demonstrated that uberization is an important context of such fabrication of human subjectivity, in which fabricated subjectivity replaces the developed subjectivity.