Скачати повний текст

Розглянуто проблеми оптимізації периопераційної інтенсивної терапії хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнену пенетрацією, кровотечею, прободінням, стенозуванням. Удосконалено методику дослідження кисневого балансу (діагностики ступеня гіпоксій на рівні легень, еритрона, системи кровообігу, тканинного дихання). Досліджено та проаналізовано якісні та кількісні особливості порушень системного кисневого балансу у 368-ми хворих з різним ступенем тяжкості ускладненої виразкової хвороби, а також регіонарного кровобігу та кисневого гомеостазу тканин гастродуоденальної зони. Встановлено діагностичні та прогностичні критерії порушень. Розроблено алгоритми периопераційної інтенсивної терапії. Розроблено та впроваджено спосіб ліквідації гіпоксії шлунково-кишкового тракту способом безперервної тривалої шлункової оксигенотерапії та доведено його високу ефективність під час профілактики стресових та лікування пептичних виразок і відновлення функціонального стану шлунково-кишкового тракту.

  Скачати повний текст

Для звичайних диференціальних рівнянь другого порядку та їх систем з крайовими умовами першого роду побудовано точну триточкову різницеву систему (ППРС). На базі методу монотонних операторів доведено існування та єдність її розв'язку, а також збіжність методу простої ітерації для її розв'язування.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано загальні показники функціональної адаптації аборигенних та інтродукованих деревних рослин за умов урбаністичної екосистеми великого міста Заходу України. З'ясовано, що їх можна одержувати, досліджуючи вміст і співвідношення основних мінеральних, білкових і вуглеводних компонентів у сухій речовині листків. Доведено, що основою пристосування деревних рослин на морфофізіологічному рівні є сприятливий баланс елементів мінерального живлення в асиміляційному апараті та оптимальний діапазон кислотності та буферності внутрішньо-клітинного середовища. На підставі застосування розроблених критеріїв функціональної адаптації зроблено комлексну оцінку акліматизації деревних інтродуцентів Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету (м.Львів) та дендрофізіологічну індикацію забруднення азотистими викидами зеленої санітарно-захисної зони хімічного підприємства ВАТ "Рівнеазот". Інтродуценти розділено на три групи: універсальні для озеленення, пластичні (придатні для захищених екотопів) і вразливі, що потребують умов спеціального утримання та піклування. Запропоновано методику візуальної оцінки стану деревних рослин за ознаками їх мінерального живлення, техніку відбору листкової фітомаси, систему аналітичних показників кількісно-якісного складу сухої речовини листків, алгоритм їх одержання та трактування.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-прикладне завдання підвищення рівня екологічної безпеки водних екосистем, шляхом обґрунтування комплексного підходу до визначення антропогенного впливу та удосконалення системи екологічного моніторингу і басейнового принципу управління екологічною безпекою.Вдосконалено і використано методику досліджень факторів формування хімічного складу природних вод басейну р. Стрий, яка поєднує басейновий та ландшафтно-геохімічний підходи. Вона дозволяє інтегрально порівнювати найрізноманітніші природні та антропогенні впливи і виділити найважливіші параметри для проведення їхнього детального аналізу. Поєднання цих підходів дало можливість вдосконалити методику екологічного аналізу басейну р. Стрий, яка дозволяє просторово диференціювати та гідрохімічно інтегрувати фактори формування хімічного складу природних вод.Проведено експериментальні лабораторні та натурні дослідження сезонної зміни основних гідрохімічних показників якості річкових вод басейну за врахування впливу урбанізованих територій. Розроблено рекомендації для захисту територій від паводків та зменшення антропогенного впливу на якісні показники вод гірських річок. Для перевірки результатів теоретичних та натурних досліджень удосконалено діючу експериментальну установку, яка забезпечувала умови для моделювання течії на гідродинамічно-активних ділянках гірських річок згідно із законами теорії подібності і принципами гідродинамічного моделювання.Досліджено фактори та умови формування хімічного складу природних вод басейну р. Стрий, а також ділянки значного антропогенного впливу. Це дозволяє проводити більш детальний моніторинг якості природних вод басейну, зосереджуючи більшу увагу на виявлених проблемних ділянках негативного впливу. Запропоновано уточнюючі науково обґрунтовані методики моделювання процесів очищення поверхневих вод та оцінки антропогенного навантаження в басейнах гірських річок.Обґрунтовано необхідність вдосконалення берегоукріплень та регулюючих заходів в басейні р. Стрий для захисту територій від підтоплення. В розробленні планів протипаводкових захистів в заплавах гірських потоків потрібно враховувати повністю всі водозбірні території. Місцеві заходи протипаводкового захисту, які не оцінюють повний процес проходжень повені в річковій заплаві, можуть спричинити суттєві погіршення загальної ситуації та збільшити збитки від паводків.Науково обґрунтовано необхідність створення вдосконаленої системи організації моніторингу антропогенних впливів для підвищення рівня екологічної безпеки гідроекосистем. Розроблено комплексний метод визначення природно-техногенного впливу, що дає можливість оцінювати стан басейнової екосистеми, визначити імовірність її порушення і застосування комплексу заходів оптимальних форм управління екологічною безпекою.^UThe dissertation research solves the current scientific and applied problem of increasing the level of ecological safety of aquatic ecosystems, by substantiating a comprehensive approach to determining the anthropogenic impact and improving the system of environmental monitoring and the basin principle of environmental safety management.The method of research of factors of formation of chemical composition of natural waters of the Stryi river basin, which combines basin and landscape-geochemical approaches, has been improved and used. It allows you to integrally compare a variety of natural and anthropogenic impacts and identify the most important parameters for their detailed analysis. The combination of these approaches made it possible to improve the method of ecological analysis of the Stryi river basin, which allows to spatially differentiate and hydrochemically integrate the factors of formation of the chemical composition of natural waters.Experimental laboratory and field studies of seasonal changes in the main hydrochemical indicators of river water quality of the basin, taking into account the impact of urban areas. Recommendations have been developed to protect areas from floods and reduce the anthropogenic impact on the quality of mountain rivers. To verify the results of theoretical and field research, the existing experimental setup was improved, which provided conditions for modeling the flow in hydrodynamically active areas of mountain rivers in accordance with the laws of similarity theory and the principles of hydrodynamic modeling.Factors and conditions of formation of chemical composition of natural waters of the Stryi river basin, and also sites of considerable anthropogenic influence are investigated. This allows for more detailed monitoring of the quality of natural waters of the basin, focusing more on the identified problem areas of negative impact. Clarifying scientifically substantiated methods of modeling of surface water treatment processes and assessment of anthropogenic load in mountain river basins are offered.The necessity of improvement of bank protections and regulatory measures in the basin of the Stryi river for protection of territories from flooding is substantiated. All catchment areas should be taken into account in the development of flood protection plans in floodplains. Local flood protection measures that do not assess the full flow of floods in a river floodplain can significantly worsen the overall situation and increase flood damage.The necessity of creation of the improved system of the organization of monitoring of anthropogenic influences for increase of level of ecological safety of hydroecosystems is scientifically substantiated. A comprehensive method for determining the natural and man-made impact has been developed, which makes it possible to assess the state of the basin ecosystem, determine the probability of its violation and apply a set of measures for optimal forms of environmental safety management.

У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування і представлені результати вирішення актуального завдання: діагностики особливостей дестабілізації водно-сольового балансу у хворих на нейрохірургічну патологію. У експерименті досліджено функціональні зміни нервової системи, біохімічні розлади та морфологічні особливості порушень тканин головного мозку, печінки і нирок при моделюванні у щурів гіпогідратації і гіперосмолярного синдрому різного ступеня тяжкості. У хворих на центральний нецукровий діабет проведено дослідження центральної гемодинаміки та кисневого балансу. Розроблено експериментальну модель синдрому гіперосмолярної гіпогідратації (аналог центрального нецукрового діабету) у тварин; досліджено функціональні зміни нервової системи, біохімічні розлади та морфологічні особливості порушень тканин головного мозку, печінки і нирок, які розвиваються при зростанні осмолярності плазми крові різного ступеня тяжкості на фоні гіпогідратації. Розроблено високоінформативний критерій превентивної діагностики порушень водно-сольового обміну у нейрохірургічних пацієнтів на основі моніторування особливостей видільної та концентраційної функцій нирок; запропоновано формулу розрахунку осмотично-об’ємного індексу сечі. Установлено, що діапазон ООІС у нормі знаходиться у межах 8,0-12,0; його зміщення у нейрохірургічних хворих свідчить про ймовірність виникнення клінічно значимих розладів водно-сольового обміну. Пониження ООІС до значень ˂ 1,0 указує на розвиток центрального нецукрового діабету. Значення ООІС ˂ 7,0 на фоні поліурії засвідчує ймовірність розвитку церебрального синдрому сольової недостатності, а ООІС ˃ 13,0 при нормальному темпі діурезу – синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Оптимізовано патогенетично обгруновані шляхи і способи попередження і корекції порушень водно-сольового обміну у нейрохірургічних пацієнтів.^UThe dissertation work provides a scientific justification and presents the results of solving an urgent task: diagnosing the features of destabilization of the water-salt balance in patients with neurosurgical pathology. In the experiment, functional changes in the nervous system, biochemical disorders and morphological features of disorders of the brain, liver and kidney tissues during the modeling of hypohydration and hyperosmolar syndrome of varying severity in rats have been studied. In patients with central diabetes insipidus, a study of central hemodynamics and oxygen balance has been carried out. An experimental model of hyperosmolar hypohydration syndrome (analogous to CDI) in animals was developed; functional changes in the nervous system, biochemical disorders and morphological features of brain, liver and kidney tissue disorders developing with an increase in the osmolarity of blood plasma of varying severity against the background of hypohydration were studied. A highly informative criterion for the preventive diagnosis of water-salt metabolism disorders in neurosurgical patients was developed based on monitoring the features of the excretory and concentration renal functions; a formula for calculating the osmotically volumetric urine index is proposed.It is established that the range of OVUI in the norm is in the range of 8.0-12.0; its shift in neurosurgical patients indicates the likelihood of clinically significant disorders of water-salt metabolism. A decrease in OVUI to ˂ 1.0 indicates the development of central diabetes insipidus. The OVUI value of 7.0 against the background of polyuria indicates the likelihood of developing cerebral salt-wasting syndrome, and the OVUI of 13.0 at a normal rate of diuresis indicates a syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion. Pathogenetically substantiated ways and means of preventing and correcting water-salt metabolism disorders in neurosurgical patients are optimized.

Підвищені дози внесення азоту створюють небезпеку втрати нітратів через вимивання вертикальними і латеральними потоками, активізують емісію закису азоту, як парникового газу. Питання їх ефективного мінерального і, зокрема, азотного удобрення з дотриманням сучасних принципів захисту природного довкілля в умовах змін клімату, зумовили необхідність вирішувати актуальну проблему оптимізації азотного живлення в поєднанні з використанням стабілізатора азоту нітрапірину на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Західного. Упродовж 2019-2022 років проведено досліди у Львівському національному університеті природокористування у районі Пасмового Побужжя природо-кліматичної зони Західного Лісостепу. Мета досліджень – з’ясувати агрономічну доцільність нітрапірину та вплив різних норм і форм азотних добрив на врожайність ячменю озимого на темно-сірому опідзоленому ґрунті у Західному Лісостепу. Ґрунт – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий слабогумусований. Використані традиційні методи польових досліджень та стандартизовані методики лабораторних аналізів.У дисертаційній роботі запропоновані ефективні норми азотного удобрення ячменю озимого з поєднанням внесення нітрапірину для оптимізації азотного живлення культури, запобігання втрат азоту через вимивання нітратів, попередження емісії закису азоту в атмосферу.^UIncreased doses of nitrogen application are dangerous due to nitrate losses. Leaching is occurred by vertical and lateral flows. The emission of nitrous oxide as a greenhouse gas is activated. The question arose of effective mineral and, in particular, nitrogen fertilization in compliance with modern principles of natural environment protection in conditions of climate change. It became necessary to solve the urgent problem of optimization of nitrogen nutrition in combination with the use of the nitrogen stabilizer nitrapyrin on the dark gray podzolized soil of the Western Forest Steppe. Experiments were carried out at the Lviv National Environmental University in the area of Pasmovy Pobuzhzhia of the nature and climate zone of the Western Forest Steppe during 2019-2021. The purpose of the research is to find out the agronomic effectiveness of nitrapyrin and the effect of different rates and forms of nitrogen fertilizers on the yield of winter barley on dark gray podzolized soil in the Western Forest Steppe. The soil is a dark gray podzolized light loam with low humus. Traditional methods of field research and standardized methods of laboratory analyzes were used.The dissertation proposed effective rates of nitrogen fertilization of winter barley with a combination of nitrapyrin application to optimize nitrogen nutrition of the crop, prevent nitrogen loss due to leaching of nitrates, prevent the emission of nitrous oxide into the atmosphere.

Мета дисертаційної роботи полягала у дослідженні патогенетичних особливостей порушень імунної системи і кисневого балансу у хворих на перитонеальний сепсис різного ступеня тяжкості; в експерименті на тваринах розробки способу лікування перитонеального сепсису аналогом антиретикулярної цитотоксичної сироватки О.О.Богомольця. Виявлено патогенетичні особливості дисбалансу імунної системи та якісні і кількісні порушення кисневого балансу на етапах надходження, транспортування і споживання кисню у хворих на перитонеальний сепсис, тяжкий сепсис та септичний шок. В експерименті на тваринах змодельовано перитонеальний сепсис; досліджено особливості його перебігу та морфологічні зміни тканин печінки, селезінки й нирок, які відбуваються при цьому. Розроблено в експерименті лікувальну сироватку – аналог антиретулярної цитотоксичної сироватки О. О. Богомольця; на основі досліджень вітальних функцій і гістологічних зразків печінки, селезінки та нирок у тварин зі змодельованим сепсисом доказано її лікувальну ефективність.^UThe aim of the dissertation is to study the pathogenetic features of disorders of the immune system and oxygen balance of patients with peritoneal sepsis of various degrees of severity; in an experiment on animals to develop a method of treating peritoneal sepsis with an an alogue of the antireticular cytotoxic serum of O. O. Bogomolets. The pathogenetic features of the imbalance of the immune system and the qualitative and quantitative violations ofthe oxygen balance at the stages of oxygen intake, transportation, and consumption of patients with peritoneal sepsis, severe sepsis, and septic shock were revealed. Peritoneal sepsis was modeled in an animal experiment; the peculiarities of its course and the morphological changes in the liver, spleen, and kidney tissues that occur during it were investigated. A therapeutic serum was developed in the experiment – an analogue of theanti-retular cytotoxic serum of Bogomolets; based on studies of vital functions and histological samples of the liver, spleen and kidneys of animals with simulated sepsis, its therapeutic effectiveness has been proven.

У дисертаційній роботі розглянута феноменологічна концепція любові у філософії Ж.-Л. Маріона. Відстежено її концептуальний вплив на переусвідомлення інтенційності та суб’єктивності, висвітлено розуміння структури Маріонового суб’єкта (adonné), критично поданого крізь призму автаркічного існування самості «я», що відкриває новий горизонт для феноменологічних досліджень. Прослідковано особливості інтерпретації любові крізь призму дару (donum) і прощення (perdonum), що лежать в основі її концептуалізації. Досліджено відношення любові до розуміння часу, простору, самості та взаємності, зокрема, як економічного обміну, психологічного несвідомого прагнення, культурного явища. У цьому ракурсі розглянуто проблему етимологічного розуміння термінів eros, philia, agape в сенсі екзистенціального становища людини. Доведено, що в аспекті «еротичної редукції», ego не є самодостатнім примордіальним принципом власного конституювання. Відтак, обґрунтовано й охарактеризовано проявлення первісної гетерономії самості на противагу первісній автономії ego. Це означає, що можливість існування любові виходить поза горизонт автономії та рівності і свідчить про передування її як контр-обличчя (contre-regard) щодо картезіанського ego, як контр-інтенційності (contre-intentionnalité) щодо Гусерлевого трансцендентального суб’єкта і як контр-«ось» (contre-das Sein des Da) стосовно Гайдеґеревого «ось-буття». У процесі здійснення дисертаційного дослідження автором виокремлено принципи, якими обумовлюється концептуалізація феномена любові. У контексті Маріонового дискурсу запропоновано ідею «відстані», яка убезпечує прагнення бути автентичною «своїстю чужості» як основи феномену любові, що приходить і з’являється в горизонті даності. У цьому конституюється асиметричне відношення між любов’ю і буттям, між люблячим і любленою людиною, що виявляє нетотожність між ними й оприявнюється, здійснюється, даром любити першим. Здатність любити першим засвідчує можливість любити без присутності «приймача дару» (donateur), «отримувача дару» (donataire) і самого дару (don). Це спонукає розуміти любов як феноменологічне здійснення дару й процесуальне перетворення її в парадокс буттєвості. У дисертаційному дослідженні концептуалізовано діалогове відношення мови і любові. Воно уможливлюється через діалогову структуру «поклику-відповіді», злука яких відкриває їхнє обопільне взаємопереплетення, в якому «поклик відповідає, а відповідь кличе». У намаганні прояснити часову нескінченність поклику та кінцевість відповіді на голос любові, Жан-Люк Маріон вдається до визначення стану «безмежного надміру» та «парадоксу дару» в категоріях неможливості та пасивності. Феноменальність любові запропоновано розуміти як виняткову можливість її маніфестації в тому, що вона знаходить себе не в досвіді нестачі чи відсутності буття, але в неперервному уможливленні його започаткування через здатність любити Іншого першим.^UThe thesis aims to explore the phenomenological concept of love in the philosophy of French philosopher Jean-Luc Marion. The author traces its conceptual influence on the reevaluation of intentionality, subjectivity and highlights the understanding of the structure of Marion’s subject (adonné) presented through the prism of the autarkic existence of the self. The peculiarities of interpreting love through the prism of gift (donum) and forgiveness (perdonum) underlie its conceptualization. Simultaneously, the author investigates the relation of love to the understanding of time, space, self and reciprocity, as an economic exchange, psychological unconscious desire, and cultural phenomenon. In this perspective, the problem of etymological understanding of the terms eros, philia, agape in the sense of the existential position of man reveal the path of loving. It proves that in the aspect of «erotic reduction», the ego is not a self-sufficient primordial principle of its own constitution. Thus, the manifestation of the primordial heteronomy of the self opposes to the primordial autonomy of the ego. This means that the possibility of love’s existence goes beyond the horizon of autonomy and equality and testifies to its precedence as a counter-face (contre-regard) to the Cartesian ego, as a counter-intentionality (contre-intentionnalité) to Husserl’s transcendental subject, and as a counter-das Sein des Da to Heidegger’s «being-there». This constitutes the asymmetrical relationship between love and being, between the lover and the loved one, which reveals the non-identity between them and realizes by the gift of being the first to love. The ability to love firstly as first demonstrates the possibility of loving without the presence of a «gift receiver» (donateur), a «gift recipient» (donataire), and the gift itself (don). This prompts us to understand love as a phenomenological realization of the gift and its procedural transformation into a paradox of beingness. The present dissertation conceptualizes the dialogic relationship between language and love. It is made possible through the dialogic structure of «call and response», which reveals their mutual intertwining, in which «the call answers and the response calls». In an effort to clarify the temporal infinity of the call and the finitude of the response to the voice of love, Jean-Luc Marion resorts to defining the state of «infinite excess» and the «paradox of the gift» in terms of impossibility and passivity. Therefore, the phenomenality of love appears as an exceptional possibility of its manifestation and finds itself not in the experience of lack or absence of being, but in the continuous possibility of its initiation through the ability to love firstly en personne the Other.