Дисертацію присвячено анестезіологічному забезпеченню та інтенсивній терапії у 362 хворих, яким було зроблено 370 реконструктивних операцій на гортані, трахеї та її біфуркації. Найоптимальнішою методикою анестезіологічного забезпечення можна вважати внутрішньовенну анестезію під час операцій. Вентиляція легень є найскладнішою проблемою, однак за допомогою поєднання різних методик, серед яких важливе місце займає шунт-дихання та високочастотна штучна вентиляція, в усіх випадках її було вирішено. Завдяки вивченню показників газообміну в легенях під час операцій було проаналізовано переваги та недоліки кожної методики штучної вентиляції легень. Запропоновано алгоритм дій анестезіолога у хворих з важкою травмою нижніх дихальних шляхів. Багато уваги приділено веденню післяопераційного періоду, головним завданням якого було забезпечення прохідності дихальних шляхів. Визначені головні чинники, завдяки яким було значно покращено результати лікування за останні 10 років, насамперед, зниження летальності з 7,3 до 2,6%. Серед них: зниження випадків тяжкої гіпоксемії, артеріальної гіпотензії під час операції, зниження тривалості операційного втручання, ефективніша профілактика ускладнень з боку анастомозу, тромбоемболії легеневої артерії та гострого респіраторного дистресс-синдрому.

  Скачати повний текст