Проведено комплексний ретроспективний аналіз дендрологічних колекцій і композиційно-просторової організації 35-ти парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Центральнопридніпровської височинної області. Обгрунтовано періодизацію формування та розвитку досліджених парків залежно від особливостей організації їх паркового простору та функціонального призначення. Проведено аутсозологічний аналіз і визначено наукову цінність інтродукованих видів і форм деревних рослин цих парків, сформовано напрями використання вікових інтродуцентів залежно від їх сучасного стану, історико-культурної та наукової цінності. Розроблено й апробовано критерії комплексного оцінювання парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, які мають дендрологічну цінність. Надано комплексну оцінку успішності адаптації 55-ти інтродукованих деревних рослин у насадженнях парків досліджуваної території, виявлено рівень і визначено межі адаптаційних можливостей до несприятливих екологічних факторів для 20-ти видів і форм інтродуцентів.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі обґрунтовано методологічні основи оцінювання та формування естетики паркового середовища. Приділено увагу дослідженню понятійно-термінологічного апарату та вивченню актуальних науково-дослідних парадигм оцінювання паркового середовища, яке розглядають як постійну взаємодію людського суспільства та предметно-просторового оточення. Систематизовано наявну наукову інформацію щодо теоретичних та методологічних підходів, теорій та парадигм оцінювання естетичних якостей паркового ландшафту, які базуються на сферах сприйняття людиною предметно-просторового оточення, що дозволило поглибити знання щодо естетичного сприйняття паркового середовища та визначити його закономірності.За результатами комплексу проведених досліджень обґрунтовано наукову концепцію, розширено понятійно-термінологічний апарат, удосконалено методологію дослідження та формування естетичних якостей паркового середовища, які базуються на експериментальних даних, положеннях теорії інформації, пейзажно-композиційному, функціональному, нормативному, а також феноменологічному підходах, що дозволило розкрити закономірності впливу соціокультурного чинника на трансформацію композиційної структури паркового середовища (на матеріальному та образному рівнях), а також виявити особливості його впливу на естетичне сприйняття і формування естетичних преференцій. Підсумковим етапом проведених досліджень стала концепція проєктування паркових об'єктів відповідно до їх основної функції, в межах якої паркове середовище розглядається як матеріальний носій потенційно закладеної інформації, що володіє певними естетичними якостями, які впливають на психофізіологічний та емоційний стан людини^UIn the dissertation we substantiated the methodological bases of estimation of aesthetics of a park landscape. The emphasis is placed on the study of the conceptual structure and the study of the actual research paradigms in the assessment of the park environment, which is considered as the constant interaction of human society and the subject-spatial environment. We have systematized the available scientific information on theoretical and methodological approaches, theories and paradigms of estimation of the aesthetic qualities of the park landscape, which is based on spheres of human perception of the subject-spatial environment, and it has allowed to deepen knowledge about aesthetic perception of the park environment and to determine its regularities.According to the results of the research complex, the scientific concept was substantiated, the concept-terminology apparatus was expanded, the methodology of research and formation of the aesthetics of the park environment based on experimental data, the provisions of information theory, landscape-compositional, functional, normative, as well as phenomenological approaches, which allowed disclosing laws of the influence of the socio-cultural factor on the transformation of the compositional structure of the park environment (on the material and figurative levels), as well as to identify the features of its influence on aesthetic perception and the formation of aesthetic preferences. The resultant stage of the research was the concept of designing park objects in accordance with their main function, within which the park environment is considered as a material carrier of potentially laid information, which has certain aesthetic qualities that affect the psychophysiological and emotional state of man.