У дисертації підкреслено, що поява кримінальних правопорушень за межами країни ставить під сумнів можливість вирішення питання про спільні зусилля держав через міжнародну співпрацю для протидії та запобігання міжнародних злочинів. Такі спільні ініціативи держав необхідні для обміну інформацією, координації заходів та спільного розслідування кримінальних правопорушень. Країни світу мають усвідомити, що неможливо впоратися із міжнародними кримінальними правопорушеннями самостійно через їх складність і багатоаспектність. Лише завдяки взаємодії, обміну досвідом та спільними зусиллями держав можливо забезпечити ефективну боротьбу з цією загрозою.Акцентовано увагу на тому, що на сьогодні основною причиною для поглиблення міжнародної співпраці України є збройна агресія російської федерації. Масові вбивства, мародерство, застосування різних видів насильства, порушення звичаїв війни зі сторони російських військових вимагає негайного створення ефективного механізму запобігання цим видам кримінальних правопорушень. Самостійно Україна не в змозі притягнути винних до відповідальності, у цьому випадку потрібно застосовувати міжнародні механізми запобігання злочинності.На основі вивчення доктринальних джерел та враховуючи сучасні детермінанти злочинності розроблено та запропоновано прийняти проєкт проєкт Концепції державної політики у сфері запобігання злочинності на період із 2024 до 2029 рр., який повинен визначити основні напрями діяльності держави з попередження, припинення та запобігання злочинності на різних рівнях, зокрема, в умовах воєнного стану та післявоєнний період. У ньому запропоновано також визначити комплексні заходи щодо запобігання, а також орієнтувати спеціально уповноважені органи на цю сферу.Представлено авторське визначення поняття «міжнародний механізм запобігання злочинності», під яким запропоновано розуміти комплекс інституційних, договірно-правових, організаційних, інформаційно-технічних, політичних та інших інструментів, спрямованих у сфері запобігання злочинності, боротьби з усіма її проявами та визначення порядку поводження з особами, які вчинили суспільно небезпечні діяння, що проявляється через специфічну діяльністю держав, міжнародних організацій та інших учасників міжнародних відносин у цьому напрямку.Представлена теоретико-методологічна концепція впровадження міжнародних механізмів запобігання злочинності в Україні, яка полягає у криміналізації та декриміналізації кримінально-правових норм; визначенні тактики та стратегії у кримінальній процесуальній та оперативно-розшуковій діяльності; укладання відповідних міжнародних пактів, угод, договорів тощо; діяльності міжнародних судів; посиленні міжнародної допомоги у попередженні, запобіганні та припиненні кримінальних правопорушень: міжнародна співпраця включає надання матеріальної, технічної, наукової, освітньої та практичної допомоги державам у розвитку їхньої кримінальної юстиції, поліцейських сил, судової системи, програм попередження злочинності та інших заходів.Запропоновано історичну періодизацію становлення міжнародних механізмів запобігання злочинності, яку умовно поділено на такі періоди: 1) IV тис до н.е. – V ст. н.е. – формування перших правових норм щодо реалізації окремих механізмів запобігання злочинності на міжнародному рівні; 2) V – XVI ст. – удосконалення інституту видачі особи, що вчинила кримінальне правопорушення (екстрадиція) як найдієвішого і найрозвиненішого механізму запобігання злочинності, напрацювання норм щодо заборони піратства; 3) XVI ст. – ХІХ ст. – формування нових доктрин і нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання міжнародних відносин та визначення нових механізмів запобігання злочинності на міжнародному рівні; 4) кінець ХІХ ст. – початок ХХІ ст. – перші спроби уніфікації та кодифікації норм міжнародного права (Нюрнберзький трибунал та Токійський трибунал); створення нових міжнародних організацій та їх плідна робота щодо розроблення механізмів запобігання злочинності; 5) ХХІ ст. – до сьогодні – розроблення та впровадження нових механізмів запобігання злочинності, пов’язаних з широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій задля вчинення кримінальних правопорушень, легалізації доходів, отриманих кримінально протиправним шляхом, зокрема за допомогою операцій з криптовалютою, збройною агресією російської федерації, що дало наслідки для всіх держав світу.^UIn the dissertation, it is determined that the emergence of crime outside the borders of one country actualizes the issue of combining the efforts of states through international cooperation in the direction of countering and preventing transnational crime. Such joint activity of states is necessary for the exchange of information, coordination of measures, joint investigation of criminal offenses. The countries of the world must realize that none of them can independently deal with transnational crime due to the complexity and complexity of this phenomenon. Only through interaction, sharing of experience and joint efforts can governments ensure an effective fight against this threat.Attention is focused on the fact that today the main reason for the deepening of international cooperation of Ukraine is the armed aggression of the Russian Federation. Mass murders, looting, the use of various types of violence, violations of the customs of war by the Russian military require the immediate creation of an effective mechanism to prevent these types of criminal offenses. On its own, Ukraine is unable to bring the perpetrators to justice, in this case international crime prevention mechanisms must be applied.Based on the study of doctrinal sources and taking into account the modern determinants of crime, a project of the Law of Ukraine "On the Principles of Crime Prevention" was developed and proposed to be adopted, which should define the main directions of the state's activities to prevent, stop and prevent crime at various levels, in particular, in conditions of martial law. It also proposes to define complex prevention measures, as well as orient specially authorized bodies to this area.The author's definition of the concept of "international crime prevention mechanism" is presented, under which it is proposed to understand a complex of institutional, contractual-legal, organizational, information-technical, political and other tools aimed at the prevention of crime, the fight against all its manifestations and the determination of the procedure for dealing with persons , who committed socially dangerous acts, which is manifested by the specific activity of states, international organizations and other participants in international relations in this direction.The theoretical and methodological concept of the introduction of international crime prevention mechanisms in Ukraine is presented, which consists in the criminalization and decriminalization of criminal law norms; determination of tactics and strategy in criminal procedural and operational investigative activities; conclusion of relevant international pacts, agreements, contracts, etc.; activities of international courts; strengthening international assistance in the prevention, prevention and cessation of criminal offenses: international cooperation includes the provision of material, technical, scientific, educational and practical assistance to states in the development of their criminal justice, police forces, judicial system, crime prevention programs and other measures.A historical periodization of the formation of international crime prevention mechanisms is proposed, which is conditionally divided into the following periods: 1) 4th millennium BC. - V century not. – formation of the first legal norms regarding the implementation of separate mechanisms for the prevention of crime at the international level; 2) V - XVI centuries. - improvement of the institution of extradition of a person who has committed a criminal offense (extradition) as the most effective and most developed crime prevention mechanism, development of norms regarding the prohibition of piracy; 3) XVI century. - XIX century – formation of new doctrines and legal acts aimed at regulation of international relations and definition of new mechanisms of crime prevention at the international level; 4) the end of the 19th century. - the beginning of the XXI century. – the first attempts to unify and codify norms of international law (Nuremberg Tribunal and Tokyo Tribunal); creation of new international organizations and their fruitful work on the development of crime prevention mechanisms; 5) XXI century. - to date - the development and implementation of new crime prevention mechanisms related to the widespread use of information and communication technologies for the commission of criminal offenses, the legalization of income obtained by criminally illegal means, in particular with the help of transactions with cryptocurrency, armed aggression of the Russian Federation, which had consequences for all countries of the world.