Розглянуто основні етапи життя та діяльності архієпископа Катеринославського, Херсонського, Таврійського Гавриїла Розанова, визначено його особистісні якості як типового представника тогочасної духовної еліти. На підставі комплексного вивчення та аналізу історичної спадщини архієпископа визначено фактори, що впливали на становлення його як ученого-історика. З'ясовано, що зацікавленість історичною наукою виникла задовго до прибуття Гавриїла на Південь України, де загальна атмосфера культурного росту сприяла реалізації його дослідницьких планів. Визначено недоліки та переваги історичних праць Г.Розанова, доведено їх історико-археографічну цінність. Висвітлено досягнення архієпископа у сфері церковного будівництва та організації внутрішнього управління єпархією, досліджено його участь у боротьбі з сектантами та розкольниками. Показано особливості духовної освіти та релігійного виховання досліджуваного історичного періоду, показано їх суттєвий вплив на діяльність архієпископа, який започаткував виникнення паламарських шкіл і був ініціатором створення в регіоні першого жіночого навчального закладу.

  Скачати повний текст