Вперше в українському літературознавстві проведено комплексне дослідження поетики іншості у прозі А. Камю. Проаналізовано романи "Щаслива смерть", "Чума", "Перша людина", повісті "Сторонній", "Падіння", збірки новел "Вигнання і Царство", а також есе, п'єси, критичні статті, записники та листування. На підставі вивчення творів А. Камю у контексті феноменологічно-екзистенціалістської теорії іншості виявлено основні поетикальні константи образу Іншого, які реалізуються на наративному, часопросторовому рівнях камюзіанського тексту та на рівні тілесної репрезентації персонажів. Розглянуто основні наративні прийоми створення іншості у прозі А. Камю - множинну фокалізацію та металепсис. Досліджено притаманний Іншому часопростір: хронотоп порога, який конкретизується у часопросторах європейських столиць і вікна (балкона), а також часопросторову відсутність. Встановлено модуси тілесного оприявлення іншості у камюзіанському тексті: етичний і візуальний аспекти тілесності. Зроблено висновок, що лише врахування різнорівневих виявів іншості уможливлює достатню інтерпретаційну повноту цього феномену у творчості французького письменника.

  Скачати повний текст