Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у дітей з захворюваннями, що асоціюються з персистентним впливом протеїнурії (нефротичний синдром, діабетична нефропатія) шляхом дослідження маркерів системи контролю апоптозу на експериментальних моделях та їх оцінки в клініці. Дизайн дослідження включає дослідження in vivo, in vivo, клінічне дослідження. Обстежено 112 дітей з нефротичним синдромом, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої нефрології дитячої клінічної лікарні №7 м. Києва та 113 дітей з цукровим діабетом І типу з/без діабетичною нефропатією І-ІІ ст., які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні ендокринології дитячої клінічної лікарні №6 м. Києва. До групи контролю ввійшли 145 дітей відповідного віку і статі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено молекулярні біомаркери та механізми апоптоз-залежних пошкоджень нирок на експериментальному та клінічному рівнях. На моделі гемолітико-уремічного синдрому in vitro, експериментальній моделі нефротичного синдрому in vivo (пасивний нефрит Хейманна) вперше показано, що апоптоз виникає внаслідок балансу в системі факторів Вах/Bcl-xL. Захисний антиапоптозний ефект ендогенного стероїдного гормона оуабаін на цих моделях реалізується за рахунок відновлення дисбалансу Bax/Bcl-xL. Досліджено механізми розвитку апоптозу, фонові стани, які його посилюють, та супутні метаболічні розлади у дітей хворих на нефротичний синдром та діабетичну нефропатію. Розроблено алгоритм підходу до формування класифікаційних клінічних форм активності у дітей з нефротичним синдромом та груп ризику у дітей з цукровим діабетом І типу з/без діабетичною нефропатією. Обгрунтовано та доведено ефективність удосконаленої схеми терапії стероїд-чутливої форми нефротичного синдрому у дітей з клінічними формами, які відповідають І та ІІ ступеню активності, та схеми терапевтичної корекції у дітей, хворих на цукровий діабет І типу, з діагностованою формою діабетичної нефропатії І-ІІ ст.^UThe dissertation is devoted to solving the problem of increasing the effectiveness of diagnostic and therapeutic measures in children with diseases associated with the persistent effect of proteinuria (nephrotic syndrome, diabetic nephropathy) by studying the markers of the apoptosis control system on experimental models and their evaluation in the clinic. The study design includes an in vitro, in vivo, clinical study. 112 children with nephrotic syndrome who were receiving inpatient treatment in the Department of Pediatric Nephrology of Children's Clinical Hospital № 7 in Kyiv and 113 children with type I diabetes with/without diagnosed diabetic nephropathy of the I-II stage who were receiving inpatient treatment in Department of Endocrinology, Children's Clinical Hospital № 6, Kyiv. The control group included 145 children of the appropriate age and gender. The scientific novelty of the study is that molecular biomarkers and mechanisms of apoptosis-dependent kidney damage were investigated for the first time at the experimental and clinical levels. On the model of hemolytic-uremic syndrome in vitro, the experimental model of nephrotic syndrome in vivo (Heymann passive nephritis), it was shown for the first time that apoptosis occurs as a result of the balance in the Bax/Bcl-xL factor system. The protective antiapoptotic effect of the endogenous steroid hormone ouabain in these models is realized due to the restoration of Bax/Bcl-xL imbalance. The mechanisms of apoptosis development, background conditions that increase it, and accompanying metabolic disorders in children with nephrotic syndrome and diabetic nephropathy were studied. An algorithm for the approach to the formation of classification clinical forms of activity in children with nephrotic syndrome and risk groups in children with type I diabetes with/without diagnosed diabetic nephropathy has been developed. The effectiveness of the improved scheme of therapy of the steroid-sensitive form of nephrotic syndrome in children with clinical forms that correspond to the I and II degree of activity, and the scheme of therapeutic correction in children with type I diabetes mellitus, diagnosed with a form of diabetic nephropathy of the I-II stage, has been substantiated and proven.