Досліджено лігвокультурну специфіку українського й англійського сленгу. Виявлено онтологічні характеристики сленгу, арго та жаргонів. Розглянуто термінологічний апарат лексичного субстандарту. Обгрунтовано принципи семантико-ідеографічного структурування українського й англійського сленгу. Розроблено семантико-ідеологічну модель, згідно з якою українські й англійські сленгові лексичні одиниці було віднесено до лексико-семантичних полів "Назви живого: людини, тварини", "Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини" і "Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій" і дрібніших лексико-семантичних угруповань як їх конституентів. На підставі розробленої класифікації здійснено семантико-ідеографічну репрезентацію української та англійської сленгової лексики, якісне та кількісне зіставлення якої дало змогу виявити спільне та відмінне у сленгових картинах світу відповідних мов. Визначення спільного дозволило уточнити характеристики сленгу як універсального лінгвального феномену, що перебуває у площині неофіційної, "сміхової" культури та відповідно до цього структурує дійсність. Установлення відмінного у картуванні світу українським і англійським сленгом дало змогу розкрити особливості національного світобачення українців і англійців.

  Скачати повний текст