Наведено результати досліджень впливу способів обробітку грунту, добрив і гербіцидів на показники родючості грунту у кормовій сівозміні, а також економічні та біоенергетичні показники. Установлено, що щільність складення грунту залежить від вирощуваних культур та змінюється протягом періоду їх вегетації, залежно від цього проявляється вплив на нього способів основного його обробітку. З'ясовано, що багаторічні трави у рік посіву та перший рік використання поліпшують структуру грунту незалежно від способів його обробітку, а мінеральні добрива, внесені за наявності у грунті гною, на дану щільність не впливають. Виявлено, що запаси продуктивної вологи в оброблюваному шарі грунту у перший рік застосування плоскорізного обробітку та у наступні є такими ж, як у разі оранки. За вирощування ячменю у метровому шарі грунту спостерігається тенденція до збільшення й нагромадження вологи за плоскорізного обробітку. Відзначено, що за цього обробітку у разі вирощування всіх досліджених культур є наявною тенденція до збільшення вмісту основних елементів живлення рослин у грунті, що взаємопов'язано з поверхневим закладенням добрив і поживних рештків. Установлено, що у перший рік застосування плоскорізного обробітку грунту кількість бур'янів незначною мірою відрізняється за способами обробки, на другий і третій - збільшується у 1,5 - 2 рази у порівнянні з оранкою. У разі застосування добрив і гербіцидів за умов вирощування кукурудзи на силос способи основного обробітку грунту впливають на продуктивність культури майже однаково, за цього урожай зеленої маси за оранкою складав 552 ц/га, за плоскорізного обробітку - 556 ц/га. За вирощування ячменю з підсівом конюшини й у разі культивування конюшини спостережено тенденцію підвищення врожайності, урожай зерна за оранкою становив 35,9 ц/га, у разі плоскорізного обробітку - 36,7 ц/га. Зроблено висновок, що плоскорізний обробіток грунту є меншою мірою енергоємним у порівнянні з оранкою.

  Скачати повний текст