Наведено результати вивчення епізоотологічної ситуації щодо інвазійних хвороб кишкового каналу індиків. Досліджено екстенсивність та інтенсивність аскаридіозної, гетеракозної, капіляріозної, райєтинозної, еймеріозної, гістомонозної, трихомонозної інвазії в господарствах різних форм власності Півдня України. Визначено шляхи та джерела зараження індиків інвазійними хворобами, встановлено вплив абіотичних факторів довкілля на життєздатність і розвиток яєць гетеракісів. Виявлено, що розвиток патологічного процесу в організмі індиків у разі гельмінтозів і протозоозів супроводжується змінами біохімічних показників: зниженням вмісту загального білка, фракції альбумінів, підвищенням рівня фракцій alpha- та gamma-глобулінів, збільшенням рівня циркулюючих імунних комплексів. Зроблено висновок, що підвищений рівень серомукоїдів свідчить про імуносупресивну дію гельмінтів і простіших на загальний стан організму птиці. Встановлено посилення імуносупресії у разі змішаних та асоційованих інвазій індиків. З'ясовано, що хронічний пребіг змішаної аскаридіозно-райєтинозно-гістомонозної інвазії супроводжується глибокими патоморфологічними змінами клітин, тканин і органів. Експериментально доведено, що більшість засобів фармакотерапії гельмінтозів і протозоозів індиків у терапевтичних дозах проявляють імуносупресивний вплив протягом 14 - 21-ї доби, а бровалевамізол 8 %, брованол, бровітакокцид вже на 3 - 5-ту добу після дегельмінтизації зменшують імуносупресію.

  Скачати повний текст