На підставі комплексного підходу до проблеми постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) - вивчення колоїдних властивостей жовчі, морфологічних змін у тканині печінки, стану антиокисного гомеостазу та імунологічної реактивності організму в хворих після перенесеної лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) - доповнено уявлення про окремі патогенетичні ланки розвитку ПХЕС. Виявлено зміни діелектричної проникності (ДП) жовчі у хворих після перенесеної ЛХЕ. Отримано дані про вплив порушень взаємозв'язку вільної та зв'язаної води в жовчі на її літогенні властивості. Встановлено наростання продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) - гідроперекисів ліпідів у сироватці крові та ферментної ланки антиоксидантного захисту (АОЗ) - глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази в еритроцитах крові залежно від тривалості хронічного холециститу (ХХ). Виявлено залежність вираження змін у ПОЛ і АОЗ в тканині печінки від тривалості захворювання. Доведено характер порушень неспецифічних факторів захисту організму, клітинного та гуморального імунітету в хворих на ХХ після ЛХЕ залежно від тривалості захворювання. Встановлено взаємозв'язок між регуляторними ланками гомеостазу організму - рівнем продуктів ПОЛ, активністю ферментів АОЗ, показниками імунологічної реактивності організму в крові. Виявлено позитивну кореляцію між показниками ПОЛ і АОЗ в крові та тканині печінки. Доведено доцільність патогенетично обгрунтованої терапії після проведення ЛХЕ. Розроблено оптимальну схему лікування хворих після ЛХЕ з метою попередження розвитку ПХЕС залежно від тривалості перебігу ХХ з урахуванням змін колоїдних властивостей жовчі, наявності супутнього хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, порушень у системі ПОЛ та АОЗ та імунному статусі хворих.

  Скачати повний текст