Дисертаційне дослідження присвячено проблемі правового регулюваннятрудової діяльності фахівців льотного складу державної авіації України. Удисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науковогозавдання, яке полягає у тому, щоб з’ясувати сутність та особливостіправового регулювання трудової діяльності фахівців льотного складудержавної авіації України, а також спираючись на позитивний вітчизняний тазарубіжний досвід надати пропозиції та рекомендації щодо перспективнихнапрямів удосконалення загального та спеціального трудовогозаконодавства, норми якого спрямовані на регулювання суспільних відносину даній сфері.Обґрунтовано, що поняття «авіація» найбільш доцільно розглядати уширокому та вузькому розумінні. Так, відповідно до широкого підходу,вказаний термін слід тлумачити як галузь техніки та транспорту, якапов'язана із дослідженням, конструюванням, виробництвом,обслуговуванням та експлуатацією повітряних суден, до яких слід віднести:літаки, вертольоти, планери, дирижаблі та інші літальні апарати, а такожсистем наземного обслуговування, призначених для забезпечення безпеки таефективності авіаційного руху. У вузькому ж розумінні, авіація - цеконкретна галузь транспорту та технології, яка стосується експлуатації,управління та пілотуванням літаків та інших повітряних суден з метоюперевезення пасажирів, вантажів, виконання розвідувальних або військових3операцій, а також здійснення різних аерофотозйомок та наукових дослідженьв повітряному просторі.Акцентовано увагу на тому, що поняття «кадри» та «персонал» не єтотожними, адже останній термін є більш ширшим. Так, персонал охоплюєвсіх працівників та співробітників, які працюють в організації абопідприємстві, включаючи керівництво, адміністративний персонал,робітників, спеціалістів з різних галузей, технічний персонал і, звісно ж,кадри. В свою чергу кадри вказують на конкретну групу працівників, яківідповідають за управління персоналом, включаючи процеси найму,збереження, розвитку та управління робочою силою в організації.Доведено, що авіаційний персонал - це сукупність осіб, які маютьспеціальну теоретичну та практичну професійну підготовку, а такожвідповідне свідоцтво (сертифікат), та здійснюють трудову діяльність уцивільній або державній авіації, яка спрямована на льотну експлуатацію,випробування, технічне обслуговування повітряних суден, засобіваеронавігації, організацію повітряного руху та використання повітряногопростору, забезпечення безпеки польотів, а також виконання завдань у сферінаціональної безпеки. Виділено характерні ознаки авіаційного персоналу.З’ясовано, що авіаційний персонал в Україні найбільш доцільноподілити на три великі групи: 1) авіаційний персонал державної авіації, щовключає працівників, які виконують свої основні обов’язки в авіаційнихпідрозділах структур державного підпорядкування; 2) авіаційний персоналцивільної авіації, до якого належать особи, які виконують свої основніобов’язки в авіаційних підприємствах цивільних структур; 3) авіаційнийперсонал експериментальної авіації. До даної групи належать особи, яківиконують свої основні обов’язки в авіаційних структурах підприємств, наяких проводяться випробування або дослідно-конструкторські,експериментальні та науково-дослідні роботи.4Констатовано, що фахівці льотного складу державної авіації займаютьособливе та надважливе місце в системі авіаційного персоналу України.Наведено низку аргументів на підтвердження даної тези.Встановлено, що трудо-правовий статус фахівців льотного складудержавної авіації України представляє собою сукупність визначенихнормами загального та спеціального трудового законодавства суб’єктивнихправ та юридичних обов’язків, якими наділяється досліджувана категоріяпрацівників з метою визначення їх положення в системі державної авіації, атакож окреслення їх ролі та призначення в ній. Саме трудо-правовий статусхарактеризує практичну діяльність фахівців льотного складу, а відтакобумовлює специфіку регулювання окремих аспектів їх праці, зокрема: часуроботи, часу відпочинку, особливості зміни та припинення трудовихвідносин, тощо.Аргументовано, що трудова правосуб’єктність фахівців льотногоскладу державної авіації представляє собою визначену нормами загальногота спеціального трудового законодавства психофізіологічну таінтелектуальну можливість особи вступати у відповідні трудовіправовідносини.^UThe dissertation research is dedicated to the problem of legal regulation ofthe labor activities of aviation specialists in the State Aviation of Ukraine. Thedissertation provides a theoretical summary and a novel solution to the researchtask, which aims to clarify the essence and specifics of legal regulation of the laboractivities of aviation specialists in the State Aviation of Ukraine. Drawing upondomestic and international experience, the dissertation offers proposals andrecommendations for prospective directions in improving general and specificlabor legislation, the norms of which are designed to regulate social relations inthis field.It is argued that the concept of "aviation" is most appropriately considered inboth broad and narrow senses. According to the broad approach, this term shouldbe interpreted as the branch of technology and transportation related to theresearch, design, production, servicing, and operation of aircraft, includingairplanes, helicopters, gliders, airships, and other flying machines, as well as10ground support systems designed to ensure the safety and efficiency of aviationtraffic. In the narrow sense, aviation is a specific branch of transportation andtechnology concerning the operation, management, and piloting of aircraft andother airborne vessels for the purpose of passenger transportation, cargo transport,reconnaissance or military operations, as well as various aerial photography andscientific research in the airspace.The focus is deliberately placed on distinguishing between the concepts of'personnel' and 'staff,' as the latter term holds a more expansive connotation.Personnel encompasses the entire spectrum of personnel and workforce engagedwithin an organization or enterprise, encompassing managerial echelons,administrative personnel, laborers, specialists across diverse domains, technicalpersonnel, and, unquestionably, staff. In contrast, staff denotes a precise cohort ofprofessionals vested with the responsibility of overseeing personnel managementprocesses, including recruitment, retention, development, and the governance ofthe workforce within the organization.It is conclusively affirmed that aviation personnel comprises individualswith specialized theoretical and practical professional training, supplemented byrequisite certification or certificates, entrusted with the labor of civil or stateaviation. Their labor is purposefully oriented toward the aeronautical exploitation,the testing of aircraft, the technical maintenance of aerial vessels, air navigationinfrastructure, the orchestration of aerial traffic, the utilization of airspace, thesafeguarding of flight security, as well as the fulfillment of tasks pertinent tonational security. Discernible traits distinctive to aviation personnel aremeticulously discerned.It is elaborated that within the Ukrainian context, aviation personnel canmost suitably be bifurcated into three overarching classifications: 1) state aviationpersonnel, encompassing employees who execute their primary obligations withinaviation units under the jurisdiction of the state; 2) civil aviation personnel,embracing individuals who carry out their principal responsibilities within civil11aviation enterprises; 3) experimental aviation personnel, subsuming individualswho execute their primary duties within aviation entities engaged in trial,experimental, research, and design endeavors.It is underscored that practitioners of the aviation discipline within Ukraine'sstate aviation domain occupy a singular and imperative role within the tapestry ofthe country's aviation personnel. A litany of supporting arguments is presented tofortify this thesis.It is established that the labor law status of aviation specialists in the stateaviation of Ukraine represents a combination of subjective rights and legalobligations as defined by the norms of both general and specific labor legislation.These norms are conferred upon the examined category of workers with thepurpose of determining their position within the state aviation system and outliningtheir roles and responsibilities within it. The labor law status is instrumental incharacterizing the practical activities of aviation specialists, thus shaping thespecifics of regulating various aspects of their work, such as working hours, restperiods, changes, and terminations of employment relationships, among others.It is argued that the legal capacity for labor, as defined by the norms of bothgeneral and specific labor legislation, encapsulates an individual'spsychophysiological and intellectual ability to enter into relevant labor-relatedlegal relationships. Therefore, at its core, labor legal capacity is rooted in one'scapability to work, which is influenced by their physical and mental aptitudes.