Висвітлено засадничі поняття та положення філософської герменевтики у зв'язку з феноменологічною та риторично-гуманістичною традиціями. Герменевтичний принцип історичності досліджено через такі феноменологічні поняття як життєсвіт, горизонт та інтерсуб'єктивність. Антисуб'єктну й антиінструментальну настанови розкрито за допомогою таких понять як дієво-історична свідомість, здоровий глузд і метафора. Встановлено, що розуміння є необ'єктивувальним досвідом істини, який має структуру діалогу, оскільки передбачає відкритість до іншого й є сутнісно незавершеним. Запропоновано інтерпретацію герменевтичної теорії досвіду в широкому контексті практичної філософії. Стосунок розуміння та мовлення розкрито через концепцію відкритості герменевтичного досвіду, розглянуту в аспектах тілесності, моральності та темпоральності, де відповідно феномени здоров'я, дружби та "затримки" засвідчують екзистенційну свободу людини.

  Скачати повний текст