Наукова новизна дослідження полягає у виявленні етапів розвитку музейної експозиції в умовах культурних, історичних, політичних, цивілізаційних трансформацій та соціокультурних змін; аналізі еволюції експозиційного середовища музею від найдавніших часів до сьогодення; з'ясуванні місця музейної експозиції в системі культурного та музейного простору; висвітленні розвитку принципів та методів побудови музейної експозиції; узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду організації експозиційного середовища в умовах цифровізації.Розглянуто актуальні наукові підходи до дослідження музейної експозиції, серед яких філософський, комунікаційний, технологічний культурологічний, науково-художній. Виявлено відсутність єдиного визначення поняття музейної експозиції в академічному середовищі, що пояснюється синкретичною та поліструктурною природою музейної експозиції. Дослідження музейної експозицій із використанням комплексного та історико-логічного підходу до її осмислення відсутні, що актуалізує тему дисертаційної роботи.Встановлено, що музейна експозиція пройшла тривалий шлях розвитку. Починаючи з храмових зібрань давньої Греції, пишних колекцій римських патриціїв, вона набула форми галереї, кабінету, антикваріуму чи студіоло та ознак концептуально обґрунтованого публічного предметно-експозиційного простору в ренесансній культурі, науково-освітнього середовища в епоху Просвітництва та національно осмисленого явища в культурі доби Романтизму, яке з розвитком цифрових технологій та ресурсів активно перетворюється у віртуальне середовище.Виявлено етапи становлення та розвитку музейної експозиції та розкрито їх специфіку:- класичний ( ХV – ХVIIІ ст.) – характеризується становленням музейної експозиції як окремого явища, що еволюціонувало від протоекспозиційних форм – галерея, кабінет, антикварій, студіоло, натуралії, пінакотеки, гардеробні до предметно-експозиційного середовища, що організоване відповідно до концепції експозиції та внутрішнього просторового оздоблення – архітектури, розписів приміщення, в якій організовується експозиція;- модерний (ХІХ – ХХ ст.) – музейна експозиція виступає як науково-освітнє середовище і характеризується утвердженням нових наукових методів і принципів організації – систематичного, тематичного історико-художнього, колекційного, ансамблевого, а також появою художніх методів її організації – ілюстративно-тематичного, музейно-образного, образно-сюжетного методу, методу інсталяції та білого клубу.- постмодерний (кінець ХХ – перша чверть ХХІ ст.) – визначається активним впровадженням до експозиційної практики цифрових технологій та ресурсів, які перетворюються музейну експозицію на явище віртуальне та прискорюють динаміку її розвитку.З'ясовано місце музейної експозиції в системі культурного та музейного простору. Окреслено межі конгруентності культурного та музейного просторів, що дало змогу з'ясувати дефініції термінів дослідження  «культурний простір», «музейний простір», «музейне середовище», «музейна експозиція», «музейна виставка» (тимчасова експозиція). «Культурний простір» у цій роботі виступає середовищем формування ціннісних орієнтацій людства – матеріальних цінностей культури та духовних. Музейний простір розглядається нами як явище культури, що входить до структури культурного простору і формується шляхом індивідуального осмислення. Системна цілісність або простір, який транслює ідеї, погляди, традиції, вірування окремого народу чи етносу специфічними музейними засобами.Уточнено поняття музейної експозиції, яка розглядається нами як штучно створена предметно-просторова систему, що відзначається поліструктурністю елементів та об'єднує в собі архітектуру, музейні предмети, колекції, науково-допоміжні матеріали, тексти, цифрові ресурси, що організовані відповідно до ідеї чи концепції просторової організації експозиційного середовища. Музейна виставка (тимчасова експозиція) виступає як процес розміщення предметів показу у середовищі музею на нетривалий час та в обмеженому просторі, відповідно до певного ідейного задуму. Музейна експозиція, на відміну від виставки є більш статичною, її природа зумовлена зміною соціокультурного та історичного середовища.У контексті аналізу поліструктурної природи музейної експозиції, виокремлено чотири основних аспекти розвитку музейної експозиції як предметно-просторої системи та її структури  експансія, інтенсифікація, реорганізація та віртуалізація (створення віртуальних екскурсій, використання інтернет-порталів, які дозволяють оглянути експонати широкому колу відвідувачів).^UThe scientific novelty of the study is in identifying stages of development ofthe museum exhibition in terms of cultural, historical, political, civilizationaltransformations and socio-cultural changes; analysis of the evolution of themuseum exposition environment from ancient times to the present; finding out theplace of the museum exposition in the system of cultural and museum space;highlighting the development of principles and methods of building a museumexhibition; generalization of domestic and foreign experience in the organizationof the exhibition environment in the context of digitalization.Current scientific approaches to the study of museum expositions areconsidered, including philosophical, communication, technological, culturological,7scientific and artistic ones. The lack of a single definition of the concept ofmuseum exposition in the academic environment is revealed, which is explainedby the syncretic and polystructural nature of the museum exposition. There are nostudies of museum expositions using a complex and historical-logical approach toits understanding, which actualizes the theme of the dissertation.It is established that the museum exposition has come a long way. Startingfrom the temple collections of ancient Greece, the magnificent collections ofRoman patricians, it took the form of a gallery, office, antiquarium or studiolo andthe signs of conceptually sound public subject-exhibition space in Renaissanceculture, scientific and educational environment in the Enlightenment and anationally meaningful phenomenon in the culture of the Romantic era, which withthe development of digital technologies and resources is actively transformed intoa virtual environment.The stages of formation and development of the museum exposition andtheir specifics are revealed:- classical (XV - XVIII centuries) is characterized by the formation of themuseum exhibition as a separate phenomenon that has evolved from protoexhibition forms - gallery, office, antiquarium, studiolo, naturalia, pinacoteca,cloakroom, to the subject-exhibition environment, organized according to theconcept of exhibition and interior spatial decoration - architecture, paintings of theroom in which the exhibition is organized;- modern (XIX - XX centuries) - the museum exposition acts as a scientificand educational environment and is characterized by the adoption of new scientificmethods and principles of organization - systematic, thematic historical andartistic, collection, ensemble, as well as the emergence of artistic methods of itsorganization - illustrative and thematic, museum-image, image-plot method,installation method and white club;- postmodern (end of the XX - first quarter of the XXI century) - isdetermined by the active introduction into the exhibition practice of digital