Системно досліджено творчість Т. Осьмачки у контексті експресіонізму й екзистенціалізму. З урахуванням факту, що творчий набуток письменника належить до "повернутої" спадщини, проаналізовано рецепцію творчості митця материковою (1920-х рр.) й еміграційною критикою. Охарактеризовано стан її вивчення сучасним вітчизняним літературнознавством. Зазначено про неоднозначність наукової думки щодо сприйняття Осьмачки-людини та митця й актуалізовано психоаналітичні підходи до вивчення творчої індивідуальності письменника, що посилило увагу до його літературно-критичної спадщини. Проаналізовано етстетичні та світоглядні засади митця. Розглянуто питання формування експресіоністичної свідомості в Україні. Охарактеризовано творчість П. Тичини та М. Бажана 1920-х рр. у контексті поетики експресіонізму. Досліджено домінанти стилю поетичної та прозової спадщини Т. Осмачки та доведено, що вони повною мірою відповідають естетико-філософським параметрам експресіонізму та мають виразно націнальну специфіку. Спостережено стильовий синкретизм митця, зокрема, поєднання елементів поетики експресіонізму, символізму, неокласицизму, сюрреалізму. Проаналізовано екзистенційну суть творчості Т. Осьмачки. Простежено органічність у стилі письменника національних і європейських культурних традицій.

  Скачати повний текст