На підставі експериментальних даних ЯМР-спектроскопії і різноманітних моделей молекулярної асоціації досліджено самоасоціацію у водному розчині ароматичних молекул - барвників, антибіотиків і дезоксиолігонуклеотидів, які відрізняються нуклеотидним складом, довжиною і вторинною структурою. Параметри самоасоціації ароматичних молекул суттєво залежать від структури їх хромофорів, а стабільність дуплексів ДНК - від нуклеотидного складу та числа піримідин-пуринових дільниць в послідовності. Проведено дослідження коплексоутворення типових інтеркаляторів - бромистого етидію та дауноміцину з дезоксиолігонуклеотидами. Встановлено характерні особливості сиквенс-специфічного зв'язування ліганду з ДНК і геометрії різних типів молекулярних комплексів. Розраховано внески різноманітного типу реакцій у сумарні теплові і ентропійні ефекти. Обговорено особливості комплексоутворення лігандів з одноланцюговими дезоксиолігонуклеотидами та шпильковою структурою ДНК у водному розчині.

  Скачати повний текст