Дисертацію присвячено проблемі розвитку системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття. У праці розкрито сутність поняття «розвиток системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти». Розроблено методику періодизації та виокремлено основні періоди розвитку системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України в хронологічних межах. Обґрунтовано методологію дослідження, систему критерій, за якою проаналізовано стан та визначено політичні, соціальноекономічні, організаційно-педагогічні передумови, тенденції, особливості розвитку системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття. Цілісно досліджено процес розвитку управління системою підвищення кваліфікації науковопедагогічних працівників закладів вищої освіти України в межах визначених періодів. Виявлено тенденції розвитку системи підвищення кваліфікації науковопедагогічних працівників закладів вищої освіти України в умовах євроінтеграції.Ключові слова: розвиток, система, управління, підвищення кваліфікації, науково-педагогічний працівник, заклад вищої освіти.^UThe dissertation is devoted to the problem of development of the system of advanced training of scientific and pedagogical workers of institutions of higher education of Ukraine of the last quarter of the XX - the beginning of the XXI century. The essence of the concept "development of the system of advanced training of scientific and pedagogical workers of higher education institutions" is revealed in the work. The method of periodization is developed and the main periods of development of the system of advanced training of scientific and pedagogical workers of higher education institutions of Ukraine within chronological limits are singled out. The research methodology, the system of criteria by which the state is analyzed and the political, socioeconomic, organizational and pedagogical preconditions, tendencies, features of development of system of advanced training of scientific and pedagogical workers of higher education institutions of Ukraine of the last quarter of the XX - the beginning of the XXI century are substantiated. The process of development of management system of advanced training of scientific and pedagogical workers of institutions of higher education of Ukraine within the certain periods is integrally investigated. The tendencies of development of the system of advanced training of scientific and pedagogical workers of institutions of higher education of Ukraine in the conditions of European integration are revealed.Key words: development, system, management, advanced training, scientific and pedagogical worker, institution of higher education.

У дисертації досліджено проблему виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра.На підставі огляду психолого-педагогічної наукової літератури та аналізу проблеми взаємодії школи та сім'ї у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях визначено, що взаємодія вчителя й батьків важлива на всіх етапах навчання дитини, однак особливого значення вона набуває в початковій школі. З'ясовано, що проблема взаємодії школи та сім'ї завжди привертала увагу дослідників та є актуальною для наукового дискурсу сьогодні. З'ясовано зміст базових понять дослідження «виховання майбутніх учителів початкової школи», «відповідальне ставлення», «взаємодія учителя початкової школи з сім'єю молодшого школяра»; визначено ключове поняття дослідження «виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра» як ціннісно спрямований системоутворювальний процес формування професійно значущої якості, що виявляється в усвідомленні ролі і значення власної поведінки, суджень, педагогічної діяльності через призму відповідального ставлення до взаємодії із сім'єю молодшого школяра.Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-логічну модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, упровадження якої спрямоване на підвищення рівня сформованості у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра за виокремленими компонентами: мотиваційним (включає спонукальні чинники, спрямовані на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості майбутнього вчителя початкової школи, професійну спрямованість на успішне здійснення освітньої роботи, внутрішню мотивацію щодо організації спільної виховної роботи з сім'єю молодшого школяра, умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку); когнітивним (передбачає системну інтелектуальну наповненість психолого-педагогічних, науково-методичних знань здобувачів вищої освіти щодо важливості взаємодії школи та сім'ї, формування у майбутніх учителів відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); діяльнісним (уміщує форми, методи та засоби роботи, які допоможуть у теоретичній і практичній спроможності майбутнього вчителя початкової школи відповідально ставитися до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); рефлексивним (відображає показники сформованості відповідального ставлення у майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, передбачає їх оцінювання та самооцінювання).Виокремлено критерії сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра та їх показники: ціннісно-мотиваційний (мотиваційно-ціннісні орієнтації особистості; умотивованість до відповідальної поведінки та саморозвитку; прагнення до творчої та професійної самореалізації й самовдосконалення); знаннєво-креативний (системна інтелектуальна наповненість фахових знань про зміст, мету, специфіку, функції та форми взаємодії школи та сім'ї; розвиненість у майбутніх учителів професійно-педагогічного, креативного мислення, свідомості, відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); комунікативно-діяльнісний (застосування здобутих знань на практиці; реалізація організаторських та виховних здібностей майбутніх учителів початкової школи в процесі педагогічної практики; здатність майбутніх учителів до взаємодії з сім'єю молодшого школяра); аналітико-оцінний (самооцінювання здатності до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, контроль процесу її досягнення; самоаналіз професійної діяльності; прогнозування шляхів та засобів підвищення виховної роботи в означеному напрямі). Доведено, що динаміка сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра виявлятиметься у трансформації рівнів (від репродуктивного до творчого). Із метою більш чіткого простеження позитивної динаміки рівнів сформованості досліджуваного явища в майбутніх учителів початкової школи розроблено їх змістові характеристики за визначеними критеріями й показниками. Експериментально підтверджено, що розроблена структурно-логічна модель системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра сприяє підвищенню рівня сформованості в майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра. Практична значущість дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні апробованої та експериментально перевіреної структурно-логічної моделі системи виховання у майбутніх учителів початкової школи відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра та в упровадженні в освітній процес педагогічного закладу вищої освіти спецкурсу «Методика організації спільної виховної роботи з сім'єю молодшого школяра».^UAfter analysing psychological-pedagogical works and the issue of school-family interaction in domestic and foreign research, it is determined that teacher-parent interactions are crucial at all stages of a child's education, but they are especially important in primary school. The issue of school-family interaction has always been in research focus and is relevant to scientific discourse today. The content of the basic research concepts "training future primary school teachers", "responsible attitude", "interaction of a primary school teacher with the family of a primary school student" is clarified. The key research concept "training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students" is a value-oriented system-forming process of developing a professionally significant quality, by understanding a role and importance of their own behavior, judgments, pedagogical activities through the prism of a responsible attitude to interaction with the family of a primary school student.The structural-logical model of the system of training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students is theoretically substantiated, developed and experimentally tested. Its introduction is aimed at increasing the level of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students. The following components are determined: the motivational component (includes motivating factors aimed at developing the value-motivational sphere of future primary school teachers, a professional focus on successful implementation of educational work, internal motivation to organize educational work together with families of primary school students); the cognitive component (involves forming a system of socio-pedagogical, psychological-pedagogical and methodological knowledge of interacting with families of primary school students); the activity component (contains forms, methods and means of work that will theoretically and practically help future primary school teachers to interact with families of primary school students); the reflexive component (reflects the indicators of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students, provides for evaluation and self-evaluation).The criteria for a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students and their indicators are singled out: value-motivational (motivational-value orientations of the individual; motivation for responsible behavior and self-development; willingness to creative and professional self-realization); knowledge-creative (systemic intellectual content of professional knowledge about the content, purpose, specifics, functions and forms of interaction between school and family; developing professional-pedagogical, creative thinking, consciousness, a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students); communicative-activity (practically applying the acquired knowledge; realizing organizational and educational abilities of future primary school teachers in the process of pedagogical practical training; ability of future teachers to interact with families of primary school students); analytical-evaluative (self-assessing the ability to interact with families of primary school students, controlling the process of its achievement; self-analysing professional activity; forecasting ways and means of improving educational work in this area).It is proved that the dynamics of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students will be shown in levels transformation (from reproductive to creative). In order to trace the positive dynamics of the levels of a formed responsible attitude of future primary school teachers, the content characteristics have been developed according to certain criteria and indicators.It is experimentally proved that the developed structural-logical model of the system of training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students helps to increase the level of a formed responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students.The practical significance of the research is in theoretically substantiating the structural-logical model of the system of training a responsible attitude of future primary school teachers to interaction with families of primary school students, which is tested and experimentally proven, and in introducing the special course “Methods of organizing common education work with the family of a primary school student” into the educational process of pedagogical institutions of higher education.

У дисертації досліджено проблему виховання громадянської відповідальності майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти. На основі аналізу науково-педагогічних джерел, досвіду минулих епох щодо виховання громадянської відповідальності молодого покоління та проведене опитування науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти ЗВО, що приймали участь в експерименті дозволив визначити проблеми виховання громадянської відповідальності майбутніх офіцерів військових закладах вищої освіти, які в межах наукової розвідки будуть вирішені, а саме: не розробленість понятійно-термінологічного апарату виховання громадянської відповідальності майбутніх офіцерів військових закладах вищої освіти; теоретичних основ виховання даної відповідальності, а також відсутність ефективного комплексу інноваційних методів, форм, засобів, який би забезпечив результативність процесу вихованнягромадянської відповідальності майбутніх офіцерів військових закладах вищої освіти. Уточнено сутність базових понять дослідження «громадянськість», «громадянська відповідальність». Визначено ключові поняття дослідження: «громадянська відповідальність майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти» – здатність майбутніх офіцерів професійно ставитися до виконання своїх обов'язків перед державою та суспільством (особливо під час службово-бойової діяльності); формувати гармонійні відносини у системах «майбутній офіцер-держава», «майбутній офіцер-військовослужбовець», «майбутній офіцер-суспільство», власну активну громадянську позицію щодо служіння й відданості військовій справі; проявляти патріотизм, чесність, почуття поваги до інституцій влади, захисту громадян своєї держави, як при виконанні професійних обов'язків,так і в повсякденному житті, шанобливе ставлення до культурних, духовних та матеріальних цінностей Батьківщини», «виховання громадянської відповідальності у майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти – як інтегрований процес цілеспрямованого і систематичного впливуна курсантів/підлеглих з метою формування у них гармонійних відносин у системах «майбутній офіцер-держава», «майбутній офіцер- військовослужбовець», «майбутній офіцер-суспільство»; прищеплення їм поваги до культурних, духовних та матеріальних цінностей держави, її символіки, мови та громадян, здатності проявляти особистісну ініціативу на підставі власної активної громадянської позиції».^UThe thesis deals with studying the issue of training future officers' civic responsibility in higher education institutions. Having analysed scientific and pedagogical sources, the past experience on the education of civic responsibility of the younger generation and after surveying the academic staff and the students who participated in the experiment, we identified the issues of training civic responsibility of future officers of higher military education institutions, which are to be solved in the framework of the current research, namely: insufficient development of the conceptual and terminological apparatus of training civic responsibility of future officers of higher military education institutions; theoretical foundations for educating this responsibility, as well as the lack of an effective set of innovative methods, forms,tools that would ensure the effectiveness of training civic responsibility of future officers of higher military education institutions. The content of the basic research concepts «civic consciousness», «civic responsibility» is specified. The key research concepts are defined: «civic responsibility of future officers of higher military education institutions» as future officers' ability to professionally treat their duties to the state and society (especially when performing military service); to form harmonious relations in the systems «future officer-state», «future officer-serviceman», «future officer- society», their own active civic stand on service and devotion to military art; to act patriotically, to be honest, to respect state institutions, to protect their fellow citizens, both when performing professional duties and in everyday life, to respect cultural, spiritual and material values of the Motherland, «training civic responsibility of future military officers of higher military education institutions»as an integrated process of purposeful and systematic influence on cadets / subordinates aimed at the formation of their harmonious relations in the systems «future officer-state», «future officer-serviceman», «future officer-society»; inculcating respect for the cultural, spiritual and material values of the state, its symbols, language and citizens into them, their ability to show personal initiative on the grounds of their own active civic stand.