Досліджено зсувні процеси на зсувонебезпечних територіях і основні фактори, які формують їх напружено-деформований стан з використанням моделі пружно-пластичного деформування грунтів, яка базується на дилатансійній теорії В.М.Николаєвського, неасоційованому закону деформування та модифікованому критерію пластичності Мізеса - Шлейхера - Боткіна, запропонованого проф. І.П.Бойко. Розроблено методику числового моделювання напружено-деформованого стану грунтового масиву зсувонебезпечної території, яка передбачає використання модуля пружності грунтів, значення якого визначається за гілкою розвантаження випробуваннями грунтів, і модуля загальних деформацій, зміна яких зумовлюється відповідними значеннями структурної міцності. Розв'язано задачі впливу гідрогеологічних умов, додаткового навантаження від будинків на бровці схилу, екскавації грунту у підніжжі схилу з використанням розрахунково-програмного комплексу "VESNA", орієнтованих на розв'язок тривимірних нелінійних задач. Шляхом виявлення та фіксації локальних зон розвитку пластичних деформацій підтверджено запропоновану гіпотезу пошуку положення та форми потенційної поверхні ковзання. На експериментальному майданчику в м.Києві організовано довготривалі інструментальні спостереження за розвитком зсувних процесів, проведено випробування зразків грунтів непорушеної структури.

  Скачати повний текст