У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей та запропоновано нове вирішення завдання формування їх готовності до використання ІКТ у професійній діяльності. Визначено та теоретично обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов формування досліджуваної готовності: реалізація техніко-технологічних можливостей освітнього середовища закладу для формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ у професійній діяльності; використання потенціалу педагогічної практики для забезпечення досвіду застосування ІКТ майбутніми учителями філологічних спеціальностей у професійній діяльності; створення позитивної мотивації майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ у професійній діяльності. Виокремлено компоненти готовності майбутнього вчителя: змістовий – базові знання комп'ютерного приладдя та програмного забезпечення навчального середовища; загальні знання, що відбувається в програмному забезпеченні, знання властивостей ІКТ; операційний – структура знань, умінь та навичок для виконання педагогічних завдань за допомогою елементів ІКТ; експлуатації комп'ютерного приладдя; творчо-діяльнісний – налаштованість до саморозвитку і пошуку додаткових професійних знань; формування у студентів вміння застосовувати на педагогічній практиці засоби ІКТ. Згідно із запропонованими компонентами готовності визначено критерії (теоретично-змістовий; виробничо-практичний; психолого-мотиваційний) з показниками. Відповідно до показників визначено рівні готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ, а саме: низький, середній та високий. Розроблено й апробовано структурно-організаційну модель формування готовності до використання ІКТ майбутніми учителями філологічних спеціальностей у професійній діяльності. Експериментально доведено ефективність запропонованих організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ у професійній діяльності, виявлено тенденцію позитивних змін у структурі та рівнях її сформованості.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of scientific resources, the main scientific and pedagogical approaches of forming readiness of future philological specialties teachers to use information and communication technologies (ICT) in professional activity are determined; the content of the concept "readiness of future philological specialties teachers for the use of information and communication technologies" is revealed; the necessity of introduction of informational, "cloud technologies" in the process of training is confirmed. The effectiveness of organizational and pedagogical conditions is theoretically substantiated and experimentally verified: use of technical and technological possibilities of the educational environment of the institution for formation of readiness of future teachers of philological specialties to use ICT in professional activity; use of potential of pedagogical practice to provide experience in the use of ICT by future teachers of philological specialties in professional activities. It is created positive motivation for the use of ICT by future philology teachers, technical and technological support of the educational process. Diagnostics of the level of preparedness for the use of ICT in professional activities is realized. Statistical processing of the data obtained at all stages of the experimental study allows us to draw statistically reliable conclusions about the effectiveness of organizational and pedagogical conditions and the model of the problem under study. The results of the experiment in the control and experimental groups indicate positive assessment of the developed organizational and pedagogical conditions for the training. The analysis of comparing the levels of readiness for the use of information and communication technologies among students varies considerably, since at the beginning and at the end of the experiment showed the dynamics of increasing the level of readiness of students of experimental groups.

В дисертації представлено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуальної проблеми - підвищення безпеки та ефективності місцевої анестезії в стоматології шляхом створення нової концепції провідникової анестезії на нижній щелепі, яка базується на головній доктрині фармакотерапії щодо використання мінімальної кількості та видів лікарських засобів для досягнення необхідної ефективності і полягає в розробці нової гелеподібної композиції місцевоанестезуючого розчину та переважному депонуванні анестетика в міжкрилоподібному та крилонижньощелепному анатомічному просторах із застосуванням запропонованого допоміжного пристрою. Отримані нові дані, які дозволили уточнити та доповнити статистику щодо ускладнень та аналізу причин невдач при проведенні провідникової анестезії на нижній щелепі. За допомогою анатомічного препарування та морфометрії уточнено положення цільових нервів та нижньощелепної артерії і проведена оцінка ризику їх поранення при відтворенні мандібулярної анестезії на анатомічних препаратах. Вперше проведено вивчення області поширення анестезуючого розчину з цільового пункту мандібулярної анестезії при введенні рентген-контрастної речовини з наступною томографічною візуалізацією. Вперше встановлено стійкі взаємозалежності кісткових орієнтирів на нижній щелепі з метою збільшення точності досягнення цільового пункту анестезії.Встановлена низка факторів та їх розповсюдженість, які ускладнюють проведення мандібулярної анестезії: індивідуально-анатомічні, фізіологічні та поведінкові особливості пацієнтів при стоматологічному лікуванні. Розроблено та клінічно апробовано індекс місцевої анестезії, який має числовий вираз та базується на клінічних критеріях, що дозволяє оцінити ефективність різних методик анестезії та клінічну ефективність місцевих анестетиків з урахуванням їх фармакологічних властивостей в співвідношенні з кількістю. Встановлена кількість пацієнтів на стоматологічному прийомі з обтяженим алергоанамнезом, які складають групу ризику розвитку важких генералізованих ускладнень при проведені анестезії, та проведено ретроспективний аналіз даних за 10 річний проміжок. Систаматозовано причинно-наслідкові зв'язкі розвитку ускладнень при виконанні провідникової анестезії на нижній щелепі. Створена нова концепція провідникової анестезії на нижній щелепі, яка полягає у відході від прямої дозазалежної ефективності місцевого анестетика, заміни принципу «прицільного влучення» при виконанні провідникової анестезії та перегляду постульованих методик у бік їх адаптації до анатомічної мінливості та передбачає використання нової методики проведення анестезії на нижній щелепі, розробку гелеподібної композиції місцевоанестезуючого розчину та допоміжного пристрою для її проведення. Розроблена композиція місцево анестезуючого розчину без використання вазоконстрикторів та консервантів, шляхом введення до його складу гелеподібного агенту, який сприяє зниженню кількості, швидкості всмоктування та системної токсичності місцевого анестетика. Клінічно встановлена оптимальна доза запропонованої місцевоанестезуючої композиції. Розроблена методика провідникової анестезії на нижній щелепі. Розроблено та клінічно опробовано допоміжний пристрій для забезпечення точності проведення ін’єкційної голки до цільового пункту анестезії. Поглиблено уявлення про вплив місцевоанестезуючих розчинів на ультраструктуру слизової оболонки ясен та м’язів щурів. Вперше проведено гематологічні та біохімічні дослідження основних параметрів, що характеризують гостру токсичність гелеподібної анестезуючої композиції. Вперше проведені дослідження властивостей гелеподібної анестезуючої композиції на тлі експериментального пародонтиту у щурів, яке показало, що гелеподібна композиція анестетика, на відміну від традиційного анестетика, виявила антиоксидантні властивості, про що свідчить зниження рівня перекисних продуктів у сироватці крові та СОПР, активація ферментів ФАС у яснах та альвеолярному відростку, збільшення активності глутатіон-пероксидази та сульфгідрильних (SH-груп), а також зниження рівня дисульфідних сполук (SS-груп) у слизовій оболонці ясен та кістки альвеолярного відростка. При цьому активність ферментів більшою мірою спостерігалася локально, і практично не чинила системної дії. Вперше клінічно доведено достовірне підвищення ефективності запропонованого комплексу нововведень у рамках єдиної концепції провідникової анестезії на нижній щелепі.^UThe dissertation presents a theoretical justification and a practical solution to the current problem - increasing the safety and effectiveness of local anesthesia in dentistry by creating a new concept of conductive anesthesia on the lower jaw, which is based on the main doctrine of pharmacotherapy regarding the use of the minimum amount and types of drugs to achieve the required effectiveness and consists in development of a new gel-like composition of a local anesthetic solution and preferential deposition of the anesthetic in the interpterygoid and pterygoid mandibular anatomical spaces using the proposed auxiliary device. New data were obtained, which made it possible to clarify and supplement statistics on complications and analysis of the reasons for failure during conduction anesthesia on the lower jaw. With the help of anatomical dissection and morphometry, the position of the target nerves and mandibular artery was clarified and the risk of their injury was assessed during the reproduction of mandibular anesthesia on anatomical preparations. For the first time, the area of spread of the anesthetic solution from the target point of mandibular anesthesia during the introduction of an X-ray contrast agent with subsequent tomographic visualization was studied. For the first time, stable interdependencies of bony landmarks on the lower jaw were established in order to increase the accuracy of reaching the target point of anesthesia. A number of factors and their prevalence have been established that complicate mandibular anesthesia: individual anatomical, physiological and behavioral characteristics of patients during dental treatment. A local anesthesia index has been developed and clinically tested, which has a numerical expression and is based on clinical criteria, which allows to evaluate the effectiveness of various anesthesia techniques and the clinical effectiveness of local anesthetics taking into account their pharmacological properties in relation to the amount. The number of patients at a dental appointment with an aggravated allergy history who are at risk of developing severe generalized complications during anesthesia was determined, and a retrospective data analysis was carried out over a 10-year period. The cause-and-effect relationships of the development of complications during conduction anesthesia on the lower jaw are systematized. A new concept of conductor anesthesia on the lower jaw was created, which consists in moving away from the direct dose-dependent effectiveness of the local anesthetic, replacing the principle of "aimed hitting" when performing conductor anesthesia and revising the postulated methods in the direction of their adaptation to anatomical variability and involves the use of a new technique of conducting anesthesia on the lower jaw jaws, development of a gel-like composition of a local anesthetic solution and an auxiliary device for its administration. The composition of the local anesthetic solution was developed without the use of vasoconstrictors and preservatives, by introducing a gel-like agent into its composition, which contributes to reducing the amount, speed of absorption and systemic toxicity of the local anesthetic. The optimal dose of the proposed local anesthetic composition has been clinically established. A method of conductive anesthesia on the lower jaw has been developed. An auxiliary device has been developed and clinically tested to ensure the accuracy of the injection needle to the target point of anesthesia. The understanding of the influence of local anesthetic solutions on the ultrastructure of the mucous membrane of the gums and muscles of rats has been deepened. For the first time, hematological and biochemical studies of the main parameters characterizing the acute toxicity of a gel-like anesthetic composition were conducted. For the first time, studies of the properties of the gel-like anesthetic composition against the background of experimental periodontitis in rats were conducted, which showed that the gel-like composition of the anesthetic, unlike the traditional anesthetic, revealed antioxidant properties, as evidenced by a decrease in the level of peroxide products in the blood serum and SOPR, activation of FAS enzymes in the gums and alveolar process, increasing the activity of glutathione peroxidase and sulfhydryl (SH-groups), as well as decreasing the level of disulfide compounds (SS-groups) in the mucous membrane of the gums and bone of the alveolar process. At the same time, enzyme activity was mostly observed locally, and practically did not have a systemic effect. For the first time, a reliable increase in the effectiveness of the proposed complex of innovations within the framework of a single concept of conductor anesthesia on the lower jaw has been clinically proven.

Роботу присвячено проблемі формування професійної компетентності майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергоефективних технологій. Розвиток системи освіти - одна з найважливіших сфер діяльності держави, оскільки завдяки їй держава піклується про своє майбутнє. Глобалізація міжнародних економічних зв’язків, інтеграція промислового виробництва України в світове господарство, становлення інформаційного суспільства, висувають нові вимоги та задачі до сучасної системи освіти, пріоритетом якої є конкуренто-спроможний, творчий, висококваліфікований фахівець, здатний до ефективної діяльності та самовдосконалення протягом життя. Сучасна освіта повинна відповідати реаліям, а сьогодні це отримання фахівця спроможного вирішувати професійні завдання в умовах енергетичної кризи України. Енергетичну кризу, а саме попит на енергоносії, спричинюють різноманітні чинники – як банальні проблеми з логістикою або фізичний дефіцит, так і глобальні енергетичні проблеми, викликані воєнною агресією Російської Федерації на території України. Водночас це є і глобальною екологічною проблемою.Дослідження складається з анотації, змісту, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел, загальних висновків і додатків.У вступі обґрунтовано доцільність вибраної теми дослідження; аргументовано актуальність проблеми підготовки майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергоефективних технологій; схарактеризовано зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету, основні завдання, описано об’єкт і предмет дослідження. Доведено наукову новизну, яка полягає в тому, що: уперше розроблено та науково обґрунтовано модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергоефективних технологій; розроблено технологію її реалізації через інтегрований навчальний курс «Основи енергозбереження» / «Енергозбереження та енергоефективні технології», функціонування якого ґрунтується на визначених педагогічних умовах, зокрема, модифікації змісту на засадах професійної спрямованості, застосуванні елементів STEM-технологій в процесі підготовки майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергоефективних технологій, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та відповідній організації самостійної роботи. Визначено компоненти, критерії та показники професійної компетентності майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергозберігаючих технологій, охарактеризовано рівні її сформованості; подальшого вдосконалення зазнали форми та засоби професійної підготовки майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергозберігаючих технологій у світлі компетентнісного підходу.Матеріали дослідження покладено в основу науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін та організації процесу професійної підготовки здобувачів освіти в закладах фахової передвищої освіти. Отримані теоретичні висновки й результати дослідження можуть бути використані під час укладання навчальних програм дисциплін спеціального циклу, розроблення лекційних та практичних занять, написання навчальних, методичних посібників із проблем професійної підготовки майбутніх фахівців в сфері енергозбереження та енергозберігаючих технологій. Подано відомості про апробацію і впровадження результатів експериментального дослідження, про структуру й обсяг роботи, кількість публікацій.Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійної підготовки фахівців в сфері енергозбереження та енергоефективних технологій.Ключові слова: професійна компетентність, майбутні фахівці в сфері енергозбереження та енергоефективних технологій, педагогічні умови, структурно-функційна модель.^UThe work is devoted to the problem of forming the professional competence of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies. Modern education should correspond to the realities, and today it is obtaining a specialist capable of solving professional tasks in the conditions of Ukraine's energy crisis. The energy crisis, namely the demand for energy carriers, is caused by a variety of factors - both banal problems with logistics or physical shortages, and global energy problems caused by the military aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine. At the same time, it is also a global environmental problem.The study consists of an abstract, table of contents, introduction, three chapters, conclusions to each chapter, a list of used sources, general conclusions and appendices.The introduction substantiates the feasibility of the chosen research topic; the relevance of the problem of training future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies is argued; the connection of the dissertation work with scientific programs, plans, topics is characterized; the goal, main tasks are formulated, the object and subject of the research are described. A scientific novelty has been proven, which consists in the fact that: for the first time, a model for the formation of professional competence of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies was developed and scientifically substantiated; the technology for its implementation was developed through the integrated training course "Basics of energy conservation" / "Energy conservation and energy-efficient technologies", the operation of which is based on defined pedagogical conditions, in particular, content modification based on professional orientation, application of elements of STEM technologies in the process of training future specialists in the field of energy conservation and energy-efficient technologies, introduction of information and communication technologies and appropriate organization of independent work. The components, criteria and indicators of the professional competence of future specialists in the field of energy saving and energy-saving technologies are determined, the levels of its formation are characterized; the forms and means of professional training of future specialists in the field of energy saving and energy-saving technologies underwent further improvement in the light of the competence approach.Research materials are the basis of scientific and methodological support of educational disciplines and organization of the process of professional training of education seekers in institutions of vocational pre-higher education. The obtained theoretical conclusions and results of the research can be used during the compilation of training programs of the disciplines of the special cycle, the development of lectures and practical classes, the writing of educational and methodological manuals on the problems of professional training of future specialists in the field of energy conservation and energy-saving technologies.In the first chapter, an analysis of the terminological system of the research was carried out and the content and structure of professional training of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies were theoretically substantiated. To clarify the essence of the main concepts "competence", "competences", "professional competence" the source base was analyzed.In the structure of professional competence (as components of professional competence), structural components are distinguished and argued: motivational; knowledgeable; practical; personalIn the second section, the state of professional training of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies is study. Pedagogical conditions for the formation of professional competence of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies have been identified.In the process of scientific research, a model of the formation of professional competence of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies was developed and theoretically substantiated. The essential characteristic of each of the components allows to reproduce the relationship between them, to determine the function of each component in the process of forming the professional competence of future specialists in the field of energy saving and energy-efficient technologies.Key words: professional competence, future specialists in the field of energy saving and energy efficient technologies, pedagogical conditions, structural-functional model.