На підставі історико-філософського та культурологічного підходів створено сучасну концепцію естетичного як соціального феномену, що набуває значення духовно-аксіологічної та світоглядної детермінанти за нових екзистенційних умов існування людства. Доведено, що "естетичне" є процесом, продуктом і результатом адекватного споглядально-чуттєвого, художньо-емоційного відображення тієї або іншої предметності, реалізованої у дійсності відповідно до її внутрішньої сутності у найбільш досконалій формі. Здійснено філософську рефлексію ідеї естетичного, зокрема, досліджено його онтологічний, гносеологічний, антрпологічний та аксіологічний виміри у контексті історико-культурної еволюції людства та зміни філософських парадигм. Доведено, що "естетичне" у філософії та культурі (в історичному та сучасному аспектах) не збігається, а лише локалізується в них приблизно так, як "ідеал" і "реальність", що має суб'єктивні й об'єктивні причини. Проаналізовано сучасний соціокультурний контекст розуміння естетичного, який формується під впливом глобалізації й інформаційної революції, а також модернізаційних процесів, що відбуваються в Україні. Зроблено концептуальну антиципацію ролі естетичного у сучасній цивілізації на підставі визначення причин зміни у ставленні та розумінні естетичного та поширення ознак аномії як суспільного феномену.

  Скачати повний текст