Доведено, що особливість службово-трудових правовідносин зумовлюється змістом праці державних службовців, яка полягає у реалізації ними організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у межах компетенції державних органів і виникненні управлінських правовідносин. Запропоновано доповнити Кодекс законів про працю України нормами, які б визначали державних службовців як окрему категорію працівників, права та обов'язки яких, окрім трудового законодавства, встановлюються спеціальними нормативними актами. Аргументовано, що умовами виникнення трудових правовідносин з державними службовцями є конкурс, стажування, кадровий резерв, а підставами - трудовий договір (контракт), вибори, призначення. Стверджено, що конкурс, стажування та кадровий резерв державної служби необхідно розглядати як окремі правовідносини, умову виникнення трудових правовідносин з державними службовцями, гарантію забезпечення органу державної служби висококваліфікованими фахівцями, гарантію реалізації права громадян на рівний доступ до державної служби, юридичну процедуру, структуровану за певними етапами. Визначено, що конкурс - один з правових способів раціонального добору кадрів, метою якого є обрання найкращого з учасників на заміщення вакантної посади до органу державної служби за встановленими критеріями. Обгрунтовано, що рішення конкурсної комісії має для керівника рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Зроблено висновок, що у випадку відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою заробітна плата не виплачується.

  Скачати повний текст