Проаналізовано індивідуальні авторські стратегії художнього переорієнтування, доведено, що їх показові риси набувають значення універсальності. Зазначено, що творчіть письменників розглянуто в контексті синергетики. Використано формулу коливального контуру, що прочитується як "порушення рівноваги - хаос - самоорганізація - відкриття (нової системи)", проаналізовано етапні фактори перетворень, позначені поняттями "біфуркація", "флуктуація", "атракція". Доведено, що незважаючи на різновекторність пошуків А. Чехова, І. Буніна, О. Купріна, у цілому їх творчість являє собою єдину систему відображення доби художньо-естетичного переорієнтування. Висвітлено дисипативний контур нестійкої свідомості, тяжіння до синтезу старого з новим, переваги експериментів, органічних для формування нової картини світу.

  Скачати повний текст