Дисертацію присвячено розгляду насамперед розпланування Києва упродовж ХІХ та початку ХХ століття, зважаючи на аспекти архітектурного проєктування, землевпорядкування, міської забудови, транспортування, зеленого будівництва, законодавства, містобудівних теорій та концепцій. Окрему увагу приділено висвітленню прикмет столичного модусу міста Києва зазначеного періоду. Сформульовано принцип циклічного обертання композиційно-роз­пла­нувальних засобів містобудування на столітньому відтинку: від романтично-пейзажного, майже барокового ставлення до міста на межі XVIII та ХІХ століть – до регулярних засобів впорядкування «хаотичної» київської забудови в першій половині ХІХ століття, і знов повернення до романтичних поглядів на «належний» міський пейзаж на межі ХІХ і ХХ століть.^UThe dissertation focuses primarily on the layout of Kyiv in the nineteenth and early twentieth centuries, taking into account aspects of architectural design, land management, urban development, transportation, green building, legislation, urban planning theories and concepts. Particular attention is paid to highlighting the features of the Kyiv metropolitan modus of this period. The author formulates the principle of cyclical rotation of compositional and planning means of urban planning over a century: from a romantic landscape, almost baroque attitude to the city at the turn of the eighteenth and nineteenth centuries to regular means of ordering the "chaotic" Kyivan buildings in the first half of the nineteenth century, and again to a return to romantic views of the "proper" cityscape at the turn of the nineteenth and twentieth centuries.