Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розуміння слова, його динаміку та чинники, що є складовими успішності школярів. Показано, що повноцінного розуміння слова першокласниками можна досягти за умов цілеспрямованого формування у них спеціальних розумових дій із притаманними їм орієнтувальною, виконавчою та контрольно-коректувальною функціями. Розроблено систему лексико-семантичних завдань, у яких добір і систематизація навчального матеріалу здійснюється з урахуванням загальнодидактичних принципів, змістового, мотиваційного та операціонального компонентів навчання, поєднання навчальних та ігрових дій. Визначено рівневу організацію процесу розуміння слова. Виявлено рівні труднощів розуміння слова: достатньо повне розуміння, часткове розуміння, а також нерозуміння. Запропоновано модель поетапного засвоєння дій із семантичного аналізу слова.

  Скачати повний текст

З використанням цілісного підходу, який передбачає застосування методологічних основ діяльнісного та генетичного підходів, досліджено структуру учбової діяльності. Розкрито зміст психологічної структури учбової діяльності. Виявлено закономірності динаміки її внутрішніх перетворень, описано етапи становлення цілісності даної діяльності. Доведено, що провідним механізмом становлення учбової діяльності у молодшому шкільному віці є подолання внутрішнього протиріччя між теоретичними формами мислення, що знаходяться у стадії формування, та наявними дитячими формами мислення. Визначено внутрішні деструктивні чинники, що впливають на становлення цієї діяльності. Виокремлено індивідуально-типологічні особливості дітей з різними типами включеності до учбової діяльності. Розроблено типологію становлення психологічної структури учбової діяльності у молодших школярів, які навчаються у класах розвивального навчання. Запропоновано основні напрямки корекційно-розвивальної роботи зі школярами у системі такого навчання.

  Скачати повний текст

Базуючись на стратегіальному підході, визначено поняття "стратегія розуміння", "стратегіальна тенденція розуміння". Запропоновано методи та методику емпіричного дослідження. Описано види та рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об'єктивні систематичні знання, одержані з різних наук у школі. У молодших підлітків суть реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить з наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанта комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Установлення аналогу або варіанта комбінації є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. У процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов. Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння. З'ясовано, що за ускладнених умов (дефіциту часу, інформації, "ситуативної драматизації", раптових заборон) блокується прояв стратегіальної діяльності та в більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування та комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів є: їх вікові розумові можливості; ускладнені умови, за яких відбувається розуміння; стереотипні, формально засвоєні знання, на які орієнтуються під час розуміння. З'ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням впливу діалогічності на інтелектуальний розвиток старшокласників в умовах стихійного і спеціально організованого її формування. У дисертації здійснено системний підхід до вивчення змісту діалогічності, визначено, що рівень ії розвитку впливає на розвиток інтелектуальної підсистеми психіки старшокласників. Визначено методи діагностики та шляхи формування діалогічності. Обгрунтовано доцільність використання методів формування діалогічності як засобу оптимізації інтелектуального розвитку старшокласників. Роботу з розвитку інтелектуальної сфери старшокласників у процесі формування діалогічності проведено з урахуванням сучасних умов шкільного навчання.

  Скачати повний текст