Виявлено структурне місце рефлексії в загальній системі самосвідомості підлітків, з'ясовано можливості використання спеціальних інструментальних засобів з метою формування рефлексії та її прояву в діяльності, поглиблено уявлення про механізми та психологічні особливості становлення рефлексії підлітків, уточнено механізми засвоєння підлітками соціальних цінностей і їх залучення до процесу рефлексії. Процес підліткової соціалізації перетворюється зі стихійно-самодостатнього на цілеспрямований і визначений особистісними пріоритетами. Розроблено й апробовано оригінальну методику діагностики розвитку підліткової рефлексії. Створено комплекс формуючих засобів, залучення яких сприяє розвитку даної психологічної здатності.

  Скачати повний текст

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель формування суб'єктних якостей у школярів на уроках світової літератури за умов гуманізації середньої освіти. Показано, що педагогічні впливи вчителя на підлітків сприяють їх розвитку як суб'єктів пізнавальної діяльності через заохочення суб'єкт-суб'єктної взаємодії партнерів за спілкуванням, постановку творчих завдань і моделювання проблемних ситуацій, створення рефлексивного мистецького середовища, стимулювання пізнавальної активності у процесі організації навчальних дискусій. Психологічними умовами даного розвитку підлітка є активізація, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, розвиток у них критичного ставлення до своєї точки зору, думок інших учнів і вчителя, здатності розуміти висловлювання партнерів за спілкуванням, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, виправляти, у разі необхідності, висловлювання інших учнів під час розв'язання проблемних ситуацій і розв'язання творчих завдань, використовуючи те, що є в них прийнятним, а також формування вміння оцінювати дії партнерів за комунікацією, відображати позиції партнерів за діалогом через призму проблемної ситуації, схематизувати ці дії у разі неможливості розв'язання проблеми, толерантно ставитися до альтернативних думок і суджень інших суб'єктів пізнавальної діяльності.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне узагальнення й експериментальне дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови. Визначено психологічні характеристики, структурні компоненти, вікові особливості прояву, критерії, види, типи, рівні розвитку, вікову динаміку, гендерні відмінності, механізми та психолого-педагогічні умови розвитку даної активності. Доведено, що розвиток пізнавальної активності учнів у процесі засвоєння іноземної мови здійснюється шляхом вдосконалення її структурних компонентів (змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного, контрольно-оцінного) й оптимізації механізмів (самооцінки, саморегуляції, тривожності, учбової мотивації та рівня домагань) на базі принципів гуманістично орієнтованої освіти з застосуванням активних методів навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор, зокрема, сюжетно-рольових. Встановлено, що розвиток комунікативних функцій дітей даного віку у процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктивний рівень взаємодії з однолітками, який відбувається на базі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві та визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Виявлено, що оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Доведено, що становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. З'ясовано, що динаміка комуніктивних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюджетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Обгрунтовано можливість застосування одержаних експериментальних результатів для розширення та збагачення підходів щодо розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими та дітьми, успішному засвоєнню структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри й оптимізації психолого-педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні підстави формування та корекції відхиленої поведінки. На підставі аналізу уявлень про рефлексію, у теоріях наукової раціональності та теоріях навчання, а також підходів до розуміння джерел девіантності теоретично типологізовано можливі варіанти взаємозв'язку між формами поведінки підлітків у період кризи дорослішання та їх рефлексивністю. Відокремлено групу підлітків, відхилена поведінка яких зумовлена низьким рівнем рефлексивності. На підставі розуміння уявлень про ієрархію потреб у рефлексії та її механізми, а також з урахуванням необхідності формування у підлітків психологічного запиту розроблено тренінг, що містить етапи: актуалізації когнітивного компоненту переживання, ініціації когнітивного дисонансу, формування навичок рефлексивного переносу. Запропоновано розуміння змістовної рефлексії як маркера високої рефлексивності, а також відокремлення компонентів рефлексивності. Розроблено процедуру перманентної та підсумкової діагностики ефективності корекційної програми розвитку рефлексивності. Констатовано, що зниження рівня агресивності та негативізму в підлітків корекційної групи зумовлені цими когнітивними змінами.

  Скачати повний текст