Проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми потенційної обдарованості та її розвитку у дітей-сиріт. Визначено структурні компоненти потенційної обдарованості. Обгрунтовано діагностичний інструментарій для дослідження потенційної обдарованості дітей-сиріт. Проведено психологічний аналіз розвитку обдарованості у дітей-сиріт, внаслідок чого виявлено рівні актуалізації потенційної обдарованості залежно від вираженості її структурних компонентів і впливу деприваційних факторів. Визначено психологічні особливості створення збагаченого інформаційного середовища та запропоновано нову оригінальну програму психологічного супроводу з актуалізації потенційної обдарованості дітей-сиріт. Встановлено, що актуалізація потенційної обдарованості проявляється у прагненні особистості до єдності й інтеграції своїх потенційних можливостей, до реалізації здібностей та талантів, покликання та призначення, до більш повного розуміння та прийняття власної сутності та розвитку впевненості у собі.

  Скачати повний текст

Визначено зміст понять "культура прояву темпераментальних властивостей особистості" й "адаптивна культура особистості". На підставі системно-синергетичного підходу розроблено моделі даних культур з використанням технологічного підходу "Кваліметричний профіль" розроблено експрес-діагностику темпераментальних і адаптивних властивостей особистості та визначено взаємозв'язки темпераментальних властивостей і соціальної адаптації старшокласників. Розроблено програму тренінгових занять для підвищення культури прояву темпераментальних, соціально-адаптивних властивостей старшокласників, і перевірено її ефективність.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано сутність міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці, експериментально виявлено соціально-психологічні чинники її динаміки, розроблено та впроваджено комплексну програму розвитку досліджуваного феномену у старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст і структуру міжособистісної перцепції, розкрито її роль у процесі взаємодії суб'єктів раннього юнацького віку. Запропоновано психологічну модель розвитку міжособистісного сприймання учнів старших класів, обгрунтовано показники та критерії сформованості даної якості, якими є повнота, гнучкість, спрямованість. Охарактеризовано рівні розвитку міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці (інтегрований, ситуативний, примітивний), експериментально досліджено вікові та гендерні зміни у даному процесі. Виявлено ієрархію соціально-психологічних чинників (емоційно-ціннісне ставлення, емоційний відгук, особистісні якості, нормативні очікування, статус і сприймання групи), що обумовлюють динаміку міжособистісної перцепції та специфіку утворення перцептивного образу. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження програми розвитку міжособистісної перцепції старшокласників як суб'єктів взаємодії у формі перцептивно орієнтованого соціально-психологічного тренінгу.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття емоційного самоконтролю як здатності людини виявляти, ідентифікувати та коригувати будь-які свої емоційні прояви. Розроблено теоретичну модель емоційного самоконтролю та розглянуто комплекс методик для його діагностики. Експериментально визначено психологічні детермінанти емоційного самоконтролю старшокласників, зокрема, особистісну рефлексію, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивацію самоповаги та мотивацію досягнення. З врахуванням даних чинників створено й апробовано програму розвитку вмінь самоконтролю емоцій. Виділено три типи емоційності старшокласників залежно від їх вміння контролювати власні емоційні прояви.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, структуру та функції навчально-творчої діяльності школярів, виявлено її особливості та розроблено інтегровану модель організації. Уточнено критерії та показники результативності даного виду роботи старшокласників. Розроблено особистісно орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності учнів старших класів на макро- та мікрорівнях, створено комплекс засобів її організації, які впроваджено у навчальний процес ЗНЗ (зокрема, систему творчих завдань різного рівня складності, стратегію творчої діяльності, факультативний курс). За результатами варіативної експериментальної роботи доведено, що застосування запропонованої технології сприяє підвищенню рівня навчально-творчої компетентності старшокласників.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення особливостей формування самовизначення особистості у старшому підлітковому та молодшому юнацькому віці у зв'язку зі становленням суб'єкта навчальної дільності. Виявлено принципові відмінності у формуванні особистісного самовизначення у старшому шкільному віці залежно від способу організації навчальної діяльності у початковій і середній школі. Показано, що за умов розвивального навчання процес самовизначення особистості у цьому віці здійснюється повноцінно, що є найважливішим показником особистісного розвитку людини та визначає її здатність до самостійного й усвідомленого вибору власного майбутнього. Установлено взаємозв'язок рівня суб'єктності у навчальній діяльності та показників особистісного самовизначення старшокласників у системі розвивального навчання. Одержано відомості про вплив такої системи на розвиток особистості.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, роль, вікові особливості й особистісні детермінати прояву турботи про себе, описано її структуру. Визначено критерії та показники вимірювання, обгрунтовано умови, шляхи та засоби впливу на підвищення інтенсивності самоустановки турбуватися про себе у ранньому юнацькому віці. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення проблеми турботи про себе у зарубіжній, радянській та вітчизняній психології, розкрито вікові особливості її прояву. Визначено структуру (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти) турботи про себе, встановлено критерії та показники її діагностування (саморозуміння : самоусвідомлення, аутосимпатія : самосприйняття, автономність : самопідримка), особистісні детермінанти даного феномену самосвідомості (ставлення до майбутнього, фрустраційна толерантність, самоефективність), описано їх структуру та рівні прояву. Розроблено й апробовано психокорекційну програму роботи з підвищення проявів турботи про себе у ранньому юнацькому віці шляхом впливу на її структурні компоненти й особистісні детермінанти активними соціально-психологічними методами навчання. Доведено ефективність включення даної програми у навчально-виховний процес як чинника особистісного зростання у ранньому юнацькому віці.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано системний підхід щодо визначення та впорядкування особистісних характеристик у структурі обдарованості. Емпірично перевірено притаманність юнакам і дівчатам з різними формами обдарованості комплексу універсальних особистісних характеристик толерантності до невизначеності, відкритості новому досвіду та ефективних стратегій психологічного подолання, за рівнем прояву яких вони відрізняються від однолітків, не ідентифікованих як обдаровані. Поглиблено уявлення про основні структурні компоненти творчої обдарованості й особливості функціонування суб'єктів пізнання за умов креативного середовища. Доведено необхідність створення в освітніх закладах з профільним навчанням специфічних умов креативного середовища для активізації творчого розвитку обдарованої молоді та розроблено психолого-педагогічну теорію навчання.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості структури мотиваційної сфери школярів раннього юнацького віку з різною результативністю навчання. Охарактеризовано вікові зміни у змісті й інтенсивності вияву далекої та близької мотивації учнів старших класів за впливу їх потреби в особистісному й професійному самовизначенні. Визначено суттєву диференціацію за змістом і темпами розвитку складових мотиваційної сфери школярів залежно від рівня навчальних досягнень. З'ясовано, що розвиток окремих мотивів у межах різних за своєю успішністю групах старшокласників набуває своєрідних особливостей, які насамперед зумовлюють переструктурування мотиваційної сфери у цілому як новоутворення раннього юнацького віку. Проаналізовано конструктивні та деструктивні тенденції розвитку окремих груп мотивів, які є домінувальними у мотиваційній сфері учнів старших класів. Розроблено й апробовано програму активізації конструктивних тенденцій даної сфери, що сприяє підвищенню результативності їх навчання.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено й емпірично досліджено проблеми розвитку емоційної пам'яті у старшокласників. Розкрито сутність, вікові та психологічні особливості емоційної пам'яті як чиника розвитку особистості в ранній юності. Проаналізовано існуючі науково-теоретичні концепції та підходи щодо вивчення даної проблеми у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто вікову динаміку емоційної пам'яті та особилвості її прояву у старшокласників. Наведено структурну характеристику емоційної пам'яті за такими критеріями, як стереотипність, диференційованість емоційного досвіду, його деталізація (глибина та широта) в негативному та позитивному почуттєвому варіантах, а також готовність до застосування. На базі даних характеристик розроблено методи психологічної діагностики емоційної пам'яті. За результатами комплексного дослідження визначно рівні розвитку емоційної пам'яті у старшокласників. Показано, що застосування даного комплексу сприяє збагаченню психологічної характеристики особистості старшокласника. Створено програму розвитку особистості взагалі та емоційної пам'яті зокрема. На базі існуючих методів психокорекційного впливу створено й апробовано розвивальну програму, спрямовану на формування гнучкості поведінки, диференційованості емоційних проявів, розширення та поглиблення емоційного досвіду та його активного використання у різних життєвих ситуаціях. Експериментально доведено ефективність та позитивний вплив запропонованої розвивальної програми на особистісне зростання старшокласників.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку позитивного мислення (ПМ) старшокласників, його сутність, вікові та психологічні прояви. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до розкриття даної проблеми у закордонній та вітчизняній психології. Визначено структуру ПМ, зокрема, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий компоненти, рівні розвитку (високий, середній, низький) та критерії діагностування (інтелект, рефлексивність, прогнозувальна здатність, оптимізм, самоставлення, тип емоційної реакції, мотивація успіху, установка на поведінкову активність). Встановлено, що суб'єктивне ставлення до навколишньої реальності найбільшою мірою обумовлює рівень розвитку ПМ. Розроблено формувальну програму у системі шкільної освіти для розвитку ПМ у ранньому юнацькому віці у контексті створення психолого-педагогічних умов, спрямованих на активізацію структурних компонентів ПМ та зміцнення їх взаємозв'язків. Доведено ефективність даної програми та позитивний вплив на особистісне зростання старшокласників.

  Скачати повний текст

Змодельовано комплекс педагогічних умов оптимізації процесу особистісного самовираження старшокласників на засадах адаптивно-розвивального механізму соціалізації особистості. Запропоновано включати мотиви та потреби самовираження учнів у нові виховні ситуації, що створюються за допомогою спеціально розроблених виховних засобів. Відзначено, що потреби самовираження старшокласників реалізуються завдяки розширенню сфери їх діяльності та виконання творчої діяльності. Експериментально доведено, що обгрунтований комплекс педагогічних умов сприяє підвищенню рівня особистісного самовираження старшокласників, покращує міжособистісні стосунки суб'єктів виховного процесу.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичного аналізу та результатів експериментального дослідження підтверджено, що стан психічного здоров'я молоді старшого юнацького віку визначається численними особистісними характеристиками, синтезом біологічно та соціально-зумовлених особливостей психіки. Розроблено комплексний критерій визначення стану психічного здоров'я. Зафіксовано високий і низький рівні психічного здоров'я, наведено їх показники. Впроваджено комплекс спеціальних вправ з нейролінгвістичного програмування та психорегуляції, спрямованих на удосконалення комунікативних здібностей юнаків та дівчат і засвоєння методів управління емоційними станами, що дозволяло їм знімати емоційне навантаженння та мобілізувати сили на оптимальну реалізацію навчальних завдань.

  Скачати повний текст

Розроблено психологічну модель корекції агресивної поведінки особистості та механізм агресивного процесу. Обгрунтовано науково-методичні підходи щодо специфіки психокорекції агресивної поведінки та впливу мистецтва. Експериментально з'ясовано нестійкість агресивної поведінки, можливість зворотного розвитку агресивної реакції за умови проведення психокорекційної роботи засобами мистецтва у ранній юності й емпірично підтверджено її доцільність. Доведено, що активізація творчої діяльності, залучення до світу мистецтва переспрямовують деструктивні агресивні прояви особистості в конструктивне русло, сприяють її художньому розвитку, гармонізують емоційну сферу, виконують комунікативну, регулятивну та катарсичну функції. Розроблено методичні рекомендації щодо корекції агресивної поведінки юнаків засобами мистецтва.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему психологічної профілактики агресивних проявів в учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Здійснено теоретичний аналіз існуючих у вітчизняній і зарубіжній психології наукових даних щодо особливостей агресивних проявів підлітків. Визначено самоактуалізацію особистості учнівської молоді як психопрофілактичний засіб. Розроблено особистісно-гуманістичний підхід до психологічної профілактики агресивних проявів. Експериментально доведено психопрофілактичний вплив здатності до самоактуалізації на зниження агресивних проявів в учнів ПТНЗ. Запропоновано концептуальну модель психопрофілактичного впливу самоактуалізації особистості на такі прояви у підлітків, у якій виділено два компоненти, а саме: соціально-психологічний та індивідуально-психологічний. Соціально-психологічний компонент передбачає психокорекційну та психотерапевтичну роботу щодо запобігання агресивних проявів, яка реалізується у формі тренінгу засобами розвитку властивостей самоактуалізованої особистості та розвитку в неї гуманістичних тенденцій. Індивідуально-психологічний компонент реалізується у формі індивідуальної, консультативної роботи з окремими учнями. На базі особистісно-гуманістичного підходу та концептуальної моделі розроблено дієву програму та методику психопрофілактики зазначених проявів.

  Скачати повний текст

Визначено вікові особливості переживання духовно-особистісних криз у ранньому юнацтві та психологічні фактори, що зумовлюють їх поглиблення, досліджено напрями та засоби запобігання духовно-особистісних криз у ранній юності, проведено розробку алгоритму психодіагностичного дослідження осіб раннього юнацького віку на предмет виявлення переживання духовно-особистісної кризи, описано її типологію. Розроблено програму запобігання та психологічної допомоги юнакам і дівчатам під час переживання духовно-особистісних криз, основним складником якої є тренінг духовно-особистісного розвитку.

  Скачати повний текст

Визначено вияви агресії у старшокласників та можливостей їх корекції у процесі навчальної діяльності. Проаналізовано, що поряд з іншими (біологічними, соціальними, індивідуально-психологічними факторами) на агресивну політику старшокласників впливає набутий у процесі соціалізації позитивний досвід агресивних дій. Викладено, що змістом такого індивідуального досвіду, внутрішнього прийняття або неприйняття агресії, стають норми моралі, критерії поведінки, що прийняті у конкретному соціальному середовищі (школою, родиною). Визначено, що основне місце серед психолого-педагогічних умов корекції агресивних виявів у старшокласників посідають ті, що слугують самоорганізації особистості, саморегуляції власної поведінки учня, оптимізації мотивації досягнення, усвідомленню заходів і правил розумової діяльності та формуванню здатності до продуктивного навчання.

  Скачати повний текст

Досліджено суть, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості у ранній юності за умов сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків і особистісною амбівалентністю старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву. Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивна, афективна, поведінкова компоненти), критерії її діагностування (самостійність - залежність, прийняття - емоційне знехтування, турбота - гіпоопіка/гіперопіка), самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність - толерантність, агресивність - доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено й апробовано психокорекційну програму щодо зниження амбівалентності особистості у ранній юності за умов сім'ї шляхом створення психо-педагогічних умов впливу. На підставі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання сташокласників.

  Скачати повний текст

Уперше теоретично й емпірично доведено, що особливості емоційності у підлітковому віці взаємопов'язані з найважливішим компонентом індивідуального мікросередовища - стилем сімейного виховання. Визначено якісні показники емоційності, представлені паттернами певних емоційних переживань, зокрема, спокою, радості, гумору, гніву, страху, печалі, байдужості. Виявлено та описано варіанти комбінацій типів емоційності (емоційні диспозиції) підлітків та їх батьків як членів однієї сімейної системи. Розглянуто конституючий вплив емоційності на структуру рис особистості. Одержано нові дані про емоційність підлітків, яка виявляться у специфіці сполучень індивідуально психологічних рис особистості. З'ясовано характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників різних типів емоційності. Висвітлено дані, що доповнюють знання про взаємовідносини та взаємовплив емоційності членів сім'ї (підлітків і батьків) та стилів сімейного виховання.

  Скачати повний текст

Висвітлено нові дані стосовно специфічних рис образу майбутнього з урахуванням сучасного розвитку особистості в ранній юності. Проаналізовано питання образу майбутнього в контексті гендерної належності старшокласників та місця їх проживання. Показано міру переживання старшокласниками власного майбутнього як проблеми, опосередкованої особистісними детермінантами: особливостями образу майбутнього, мірою гармонійності, позитивності Я-концепції, самооцінкою, рівнем тривожності старшокласників. Розглянуто основні аспекти юнацького віку, специфічні риси образу майбутнього в ранній юності та переживання майбутнього як проблеми.

  Скачати повний текст