Досліджено особливості й основні механізми зв'язку образів батьків і реальних та ідеальних політичних лідерів у свідомості молоді. Виявлено зв'язок між інтелектуально-діловими та комунікативними характеристиками образів одного або обох батьків і політичних лідерів. Досліджено вікові та статеві особливості зв'язку таких образів. Показано, що в його основу покладено механізм переносу, який виявляється в різних формах, наприклад, проективно-атрактивний, проективний, атрактивний, стереотипно-атрактивний, ідентифікаційний переноси. Запропонована програма психологічного семінару сприяла розвитку рефлексивних і соціально-перцептивних умінь молоді.

  Скачати повний текст

Побудовано й емпірично перевірено модель мотивації участі молоді в діяльності громадських організацій, яка розкриває структуру та спрямованість цієї мотивації, враховано вплив на неї деяких психологічних, статусно-об'єктивних та середовищних чинників. Доведено, що вказані мотиваційні чинники розрізняються залежно від ролі молодої людини в громадській організації: керівної, виконавчої чи допоміжної, та напряму діяльності цієї організації. Виокремлено три типи досліджуваної мотивації: мотивацію служіння суспільству, мотивацію влади та соціального престижу, мотивацію особистісної цінності та зростання.

  Скачати повний текст

У контексті соціальної та політичної психології експериментально досліджено особливості участі у політичному житті держави та ставлення до нього молоді, орієнтованої на одержання інформації з Інтернету. Розкрито сутність понять "політична участь" і "ставлення до політики" як категорій політичної психології, розроблено модель ставлення молодіжної Інтернет-аудиторії до участі у політичному житті держави. Досліджено особливості емоційно-когнітивного ставлення до політики сучасної молоді України. Виявлено, що ставлення молодіжної Інтернет-аудиторії до участі у політичному житті держави є більш позитивним, свідомим і активним, дієвим у порівнянні з молоддю, яка не користується Інтернетом. Цими даними спростовано думку про молодіжну Інтернет-аудиторію як пасивну, надмірно "віртуалізовану" та відчужену від громадсько-політичного життя. Розглянуто імовірні варіанти участі молодіжної Інтернет-аудиторії та молоді, що не користується Інтернетом у політиці (зокрема, у масштабних політичних акціях), визначено перспективи та напрями подальшого дослідження даної актуальної проблеми.

  Скачати повний текст

Визначено особливості потреби влади, які впливають на формування політичної свідомості студентів. Встановлено, що потреба влади є складним мотиваційним утворенням, що формується з двох компонентів - потреби домінування та потреби підпорядкування, які пов'язані з базовими потребами особистості. Доведено, що потреба домінування та потреба підпорядкування як компоненти потреби влади впливають на сприймання та розуміння студентами політичних явищ і власного місця у громадсько-політичній сфері. Проаналізовано провідні підходи у психології щодо вивчення й трактування особистісної потреби влади та політичної свідомості особистості. Розроблено й апробовано емпіричну модель дослідження зв'язку особистісної потреби влади та політичної свідомості. Емпірично вивчено структуру потреби влади та її зв'язок з базовими потребами. Розроблено психодіагностичний інструментарій дослідження політичної свідомості молоді. Доповнено систему навчально-виховних заходів у межах громадянської й політичної освіти молоді, які сприяють розвиткові навичок конструктивної громадсько-політичної взаємодії, оцінки громадсько-політичних інституцій і відповідального ставлення особи до перебування у чинному правовому полі. Визначено особливості політичної свідомості студентів, обумовлені потребою влади.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні чинники політичної активності молоді. Досліджено особливості політичної активності різних вікових і соціальних груп молодих людей. Показано зв'язок індивідуально-психологічних чинників (цінності, смисложиттєві орієнтації, мотиви політичної поведінки) та соціально-психологічних чинників (особливості сімейної соціалізації, особливості спілкування в первинних соціальних групах, ЗМІ як джерела політичного інформування), які визначають залученість молоді до політичного життя. Побудовано модель детермінації політичної активності молоді, відповідно до якої основним регулятором активності є мотиви політичної поведінки. Показано, що інші інтивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники визначають політичну активність молоді опосередковано, зважаючи на систему мотивів політичної поведінки.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення вітчизняної політичної психології у період з XIX по XXI ст., здійснено її періодизацію, проаналізовано особливості та напрямки розвитку. Визначено науковий статус вітчизняної політичної психології у дореволюційний, радянський та сучасний періоди. Розкрито теоретико-методологічні підходи щодо вивчення та аналізу специфіки формування української політичної психології у зазначені періоди. Проаналізовано вплив зарубіжної політичної психології на формування вітчизняної. Охарактеризовано стан і тенденції становлення сучасних політико-психологічних концепцій та теорій. Визначено предмет, об'єкт і термінологію вітчизняної політичної психології, виявлено актуальні напрямки її розвитку та наведено опис сучасної проблематики. Здійснено систематизацію загальних методів політичної психології. Наведено психологічну характеристику основних об'єктів політико-психологічних досліджень в Україні та доведено необхідність розвитку політичної психології в державі.

  Скачати повний текст

Розкрито суть понять "політична свідомість", "політичні рекламні повідомлення", "політична рекламна діяльність". Показано взаємозалежність перебігу та результату процесу розуміння політичної реклами від типу політичної свідомості особистості. Висвітлено механізми та психологічні особливості політичної соціалізації педагогів, робітників і студентів. Виявлено залежність процесу становлення політичної свідомості від розвитку рефлексії. У контексті предметної галузі соціальної психології здійснено структурно-функціональний аналіз явища політичної свідомості. Запропоновано систему інструментальних засобів дослідження особливостей її становлення. Розглянуто питання щодо ролі соціокультурних чинників у формуванні політичної поведінки педагогів, робітників і студентів.

  Скачати повний текст